Кремль намагається виграти час через перемовини, водночас готуючись до нової фази війни.

Зустріч Трампа з Путіним, яка анонсована як дипломатичний прорив, насправді виглядає як частина сценарію Кремля щодо затягування війни. 

В інтерв’ю “Телеграфу” політолог, колишній віцегубернатор Краснодарського краю РФ Михайло Савва розповів, що Росія не має реального інтересу до компромісів, а візит соратника Трампа Стіва Віткоффа до Москви — лише прикриття для чергового обману Заходу. 

Віткофф, за словами експерта, є фігурою, зручною для Кремля через свою лояльність, а можливо — і бізнесові зв’язки з російською верхівкою.

Перемовини як тактика затягування

Перемовини як тактика затягування

Доповіді Путіну про нібито неминуче обвалення українського фронту формують у нього викривлене уявлення про хід війни. Він переконаний, що ЗСУ виснажені, опір слабшає, а остаточне захоплення окупованих територій — лише питання часу. 

Також читайте: Соратник Путіна з українським корінням виступив проти війни, але поплатився за це

Така інформаційна «бульбашка» дозволяє Путіну відмовлятися від поступок і вести гру на виснаження. Зустріч із Трампом, як вважає Савва, може завершитися жорсткішими санкціями, адже американський лідер втрачає терпіння через безрезультатність діалогу.

План Б та геополітичні ризики

На випадок, якщо прогнозоване падіння фронту не відбудеться, у Кремля, ймовірно, є запасний сценарій.

Савва вказує на активізацію підготовки в Білорусі під виглядом навчань — подібно до лютого 2022 року. Це може свідчити про можливу нову хвилю наступу з півночі, яка має шанси здивувати Україну та Захід. При цьому Путін уникає масштабної мобілізації, роблячи ставку на контрактників, мотивованих грошима на тлі економічного спаду.

План Б та геополітичні ризики

Експерт також звертає увагу на інструменти тиску, які США можуть використати: від розширення санкцій проти російського тіньового флоту до вторинних санкцій проти країн-посередників, таких як Індія та Китай. У разі ж провалу перемовин і збереження воєнного статус-кво, Вашингтон може активізувати постачання озброєння Україні через європейських партнерів, для яких це вигідна угода. НАТО, зі свого боку, демонструє готовність стримувати агресію РФ у Балтії, що знижує ризик прямого нападу на країни-члени Альянсу.

У підсумку, стратегія Путіна спирається не стільки на реальний стан речей, скільки на внутрішню переконаність у перемозі — підкріплену лояльними доповідями та відсутністю емпатії. Але з кожним кроком стає зрозуміло: навіть його «план Б» — не гарантія успіху, а лише спроба виграти час перед новим провалом.

Збройні Сили України завзято знищують російських загарбників: щоб підтримати їх, ви можете підтримати їх донатами на «Повернись живим» та «Сталеві крила». Станьте частиною історії та захистіть Україну, приєднуйтесь до "Гвардії Наступу". 🇺🇦