Екологічна катастрофа: що відбувається з популяцією червонокнижної риби в Україні

Підрив Каховської гідроелектростанції спричинив серйозні екологічні наслідки, зокрема — для популяції червонокнижних осетрових риб. Як пояснила "Телеграфу" іхтіологиня Інституту зоології НАН України Юлія Куцоконь, колись саме спорудження греблі перетворило річку на водосховище та перекрило рибам шлях до природних місць нересту. Тепер, після руйнування цієї споруди, ситуація знову змінилася: осетрові можуть з’явитися у Дніпрі біля Запоріжжя — у місцях, де їхні нерестовища були ще на історичних картах. Стан популяції осетрових у Чорноморському регіоні залишається критичним. Ці види риб потребують вільного доступу до річок з моря для розмноження, однак більшість річок зараз зарегульовані. Тому навіть за наявності потенційного доступу до нових територій для нересту невідомо, чи зможуть вони природно відтворюватися. Виживання осетрових завдяки штучному розведенню Європейський Союз активно фінансує природоохоронні програми, спрямовані на порятунок осетрових. Частину видів вдається підтримувати лише в басейні Дунаю — завдяки випуску мальків, вирощених у штучних умовах. Такими програмами користувалися й в Україні, зокрема, на базі Дніпровського осетрового виробничо-експериментального заводу імені С.Т. Артющика на Херсонщині, який працював до початку війни. Читайте також: Українці страждають через нашестя отруйних тварин (фото) Однак навіть при використанні таких методів досі невідомо, чи існує в природі стабільне відтворення червонокнижних риб. Ситуація залишається вкрай тривожною, адже без доступу до вільних річок осетрові можуть зникнути остаточно.