Загострення між Росією та Азербайджаном: експерт назвав причини

Відносини між Росією та Азербайджаном суттєво погіршилися на тлі дедалі глибшої втрати Кремлем контролю над пострадянським простором.

Політолог Вадим Денисенко вважає, що нинішнє загострення — це не поодинокий інцидент, а ознака глибшої геополітичної кризи для Росії.

Крах впливу Росії в регіоні

На думку експерта, першопричиною напруження стало небажання Кремля прийняти нові реалії в регіоні. Зокрема, Росія фактично втратила важелі впливу на Азербайджан, однак на офіційному рівні це не визнається. Епізоди, такі як вбивство азербайджанців у Єкатеринбурзі, можуть бути спробами силовиків Кремля демонструвати жорстку лінію.

Денисенко наводить цілу низку причин, які стали каталізаторами нинішньої ситуації:

• провал війни в Україні, де Росія не досягла своїх цілей;
• втрата авторитету в Сирії та Ірані, де РФ не змогла захистити своїх союзників;
• роль у Карабахському конфлікті, де Москва, на думку Баку та Анкари, проявила слабкість, фактично залишивши Вірменію без підтримки;
• небажання Кремля вибачитися перед Ільхамом Алієвим за збитий літак компанії AZAL.

Внутрішньополітичний тиск та тиск на діаспору

Також, за словами політолога, російська влада може використовувати азербайджанську діаспору як інструмент тиску на уряд в Баку. Однак така тактика, на його думку, є неефективною та лише поглиблює прірву в стосунках.
Водночас триває «реприватизація» ринків у Росії, які традиційно контролювали вихідці з Кавказу. Тут основну роль відіграють силові структури — ФСБ та прокуратура.

Туреччина як новий центр впливу

Денисенко наголошує, що нині Росія вже не здатна вирішувати стратегічні питання на Південному Кавказі без участі Туреччини. Анкара активно просуває ідею об’єднання тюркських держав, зокрема в Центральній Азії. Туреччина фактично закликає ці країни згорнути співпрацю з Росією, обіцяючи натомість ефективніший захист своїх інтересів.

Читайте також: Росія цілеспрямовано збила літак Azerbaijan Airlines за наказом Міноборони – ЗМІ

Що спричинило посилення напруги

Конфлікт посилився після авіакатастрофи під Актау 25 червня, внаслідок якої загинуло 38 людей. За даними Центру протидії дезінформації при РНБО України, літак AZAL міг бути збитий російською ППО, а Кремль намагається це приховати. Додатково 1 липня азербайджанські медіа опублікували нібито пояснювальну записку від командира зенітного підрозділу РФ, де мовиться про наказ на ураження, отриманий телефоном.
Ще один інцидент стався 27 червня — масові затримання понад 50 вихідців з Азербайджану у Свердловській області РФ. За даними російських ЗМІ, це пов’язано зі старою справою 2001 року, однак двоє затриманих загинули, що викликало гнів у Баку.

Реакція Києва та Баку на ситуацію

На тлі напруженості президенти України та Азербайджану — Володимир Зеленський та Ільхам Алієв — провели телефонну розмову. Водночас РНБО України зазначила, що Росія остаточно втратила довіру в обох країнах — як в Азербайджані, так і у Вірменії — через маніпулятивну політику в Карабаху.

У Баку також затримали двох агентів ФСБ, які працювали під прикриттям у місцевій редакції пропагандистського агентства Sputnik. Це ще більше поглибило кризу у відносинах.
На думку Денисенка, все це — ознака другого етапу розпаду Російської імперії (перший відбувся 1991 року). Політолог наголошує: мова йде не про кінець Росії, а про крах її імперських амбіцій.

Окрему увагу він звернув на роль першого заступника глави АП Сергія Кірієнка, який курує політику на пострадянському просторі. У разі провалу стратегії в Азербайджані, Вірменії та Молдові його вплив у Кремлі може серйозно похитнутись.