Переселенці повертаються в окупацію: чому так сталося та що з цим робити

Мільйони українців через війну змушені були залишити свої домівки та переїхати до безпечніших регіонів країни. Але навіть після втрати всього, частина внутрішньо переміщених осіб (ВПО) відчуває недостатню підтримку та намагається пристосуватися до нових умов самостійно. За офіційними даними, понад 4 мільйони громадян України мають статус ВПО. Вони постають перед низкою труднощів: пошуком роботи, житла та забезпеченням своїх сімей. Багато з них відчувають, що держава недостатньо допомагає вирішувати ці проблеми, зокрема у сфері працевлаштування, навчання та забезпечення житлом. Скандал навколо повернення на окуповані території Нещодавно в суспільстві вибухнув скандал після заяви народного депутата Максима Ткаченка, який зазначив, що близько 150 тисяч переселенців повернулися на окуповані території через брак житла та роботи на підконтрольних Україні територіях. Згодом Ткаченко спростував свої слова, назвавши їх перебільшенням, а заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук заявила, що ця інформація є неправдивою. Попри це, проблема ВПО залишається актуальною. Хоча у ЗМІ час від часу піднімають це питання, більшість проблем переселенців все ще не вирішені. Читайте також: Виплати для ВПО: хто отримуватиме допомогу від 1 січня 2025 Що пропонує держава ТСН.ua спробував з’ясувати, які реальні кроки робляться для підтримки переселенців. Серед основних напрямів допомоги: фінансова підтримка, забезпечення житлом та сприяння працевлаштуванню. Однак багато переселенців скаржаться, що ці ініціативи є недостатніми або недоступними. На жаль, отримати коментар від Ірини Верещук щодо планів держави не вдалося. Її помічники пояснили, що через напружений графік вона не може відповісти на запитання про проблеми ВПО. Випадки повернення українців на окуповані території Попри ризики та важкі умови, поодинокі випадки повернення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до окупованих територій все ж трапляються. Волонтери та благодійники, які щоденно працюють з переселенцями, розповідають про причини такого вибору, серед яких є і зовнішні, і психологічні фактори. За словами Романа Перетятька, військового священника та засновника гуманітарного центру "Доброго ранку, ми з Маріуполя", повернення на окуповані території часто пов’язане з тиском рідних, які залишилися в захоплених ворогом містах. Волонтер зауважив, що такі випадки трапляються рідко, але вони є. З його знайомих на окуповану територію повернувся лише 1% із сотні, і це не через погані умови життя на підконтрольній Україні території. Найчастіше причиною стають маніпуляції з боку рідних, які залишилися в окупованих містах. Наприклад, батьки кажуть дітям: "От я помру, і ти мене більше не побачиш". Через таку ситуацію повернулася знайома родина Перетятька з особливою дитиною. Жити там неможливо, але вони терплять через любов до батьків. Переселенці стикаються з серйозними проблемами на нових місцях: брак житла, низькооплачувана робота, мізерна державна допомога або її скорочення. У багатьох опускаються руки, а відчуття безвиході штовхає людей до залежностей. Деякі переселенці, не маючи достатньої підтримки, спиваються. Ця проблема стосується як чоловіків, так і жінок. Причини прості: висока вартість оренди житла, низькі зарплати, а держава пропонує мінімум допомоги. Люди намагаються самостійно знайти рішення – хтось відкриває бізнес, інші шукають роботу, але далеко не всім це вдається. Житлова проблема для переселенців Забезпечення житлом та доступом до медицини залишається однією з найгостріших проблем внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні. Військовий священник Роман Перетятько вважає, що для підтримки переселенців держава повинна створити умови, які дозволять їм почуватися захищеними та отримати необхідну допомогу. Перетятько наголошує, що високі ціни на оренду та житло змушують багатьох ВПО повертатися до своїх рідних, але окупованих територій. На його думку, треба створювати центри, де переселенці могли б жити разом, підтримуючи одне одного. Головна причина повернення людей під російські ракети – це житлова проблема. На підконтрольній території житло коштує дорого, а знайти роботу для багатьох складно. Держава має забезпечити доступне житло, яке стане основою для стабільного життя. Крім того, переселенці потребують гуманітарної допомоги та медичного забезпечення, оскільки через стреси у багатьох загострюються хронічні захворювання. У Міністерстві розвитку громад та територій України повідомили, що для ВПО доступні бюджетні програми пільгового кредитування на купівлю житла. Кредити для учасників АТО/ООС та ВПО: за цією програмою з 2022 по 2024 роки житло отримали лише 17 сімей. Програма кредитування для сільських забудовників: за цей період кредити отримали 109 сімей. Експерти наголошують, що потрібні масштабні проєкти для будівництва муніципального житла, яке місцеві громади могли б здавати в оренду переселенцям. Держава радить звертатися до місцевих органів влади, щоб отримати інформацію про доступні програми або стати на чергу для отримання житла. Однак, на сьогодні ця проблема залишається однією з найменш вирішених, що підкреслює необхідність системних змін у підтримці переселенців. Скільки переселенців отримали соціальне та тимчасове житло Забезпечення житлом для внутрішньо переміщених осіб залишається одним із найважливіших завдань держави. За даними Міністерства розвитку громад та територій, у 2022–2024 роках лише незначна частина переселенців змогла отримати соціальне або тимчасове житло. Загалом на соціальному квартирному обліку перебуває 21 407 сімей, із яких 2 832 – сім’ї переселенців. За період 2022–2024 років соціальним житлом забезпечено 3 455 сімей, у тому числі 631 сім’я ВПО. На обліку для отримання тимчасового житла перебуває 31 253 сім’ї, з яких 29 357 – переселенці. За цей же період 12 425 сімей отримали житлові приміщення для тимчасового проживання, серед них 8 335 – це сім’ї ВПО. Як переселенцям отримати житло? Згідно із законом України та постановою Кабміну, переселенці можуть подати заяву до місцевих органів самоврядування для взяття на облік для отримання соціального або тимчасового житла. Порядок подання заяви на соціальне житло: Звернутися до органу місцевого самоврядування. Подати письмову заяву та документи, які підтверджують, що особа є малозабезпеченою та потребує житла. Рішення приймає орган місцевої влади. Як стати на облік для тимчасового житла: Подати заяву до сільської, селищної чи міської ради або уповноваженого органу. Додати необхідні документи, передбачені відповідною постановою Кабміну. Можливість подання через ЦНАП також доступна. Попри існуючі програми, кількість забезпечених житлом ВПО залишається низькою. Для вирішення цієї проблеми держава повинна збільшити фінансування та масштабувати програми будівництва соціального та тимчасового житла.