Маланка та Щедрий вечір: які традиції та звичаї існують в українців

Щедрий вечір, відомий також як Маланка, є яскравим святом із глибоким історичним корінням. Нині українці відзначають це свято за новоюліанським календарем 31 грудня, а не 13 січня, як раніше. У цей день заведено влаштовувати святкову вечерю, співати щедрівки, водити "Козу" та переодягатися у казкових персонажів. Читайте також: У школах Білорусі заборонили “Jingle Bells” і Санта-Клауса Історичне походження свята Святкування Щедрого вечора бере свій початок з дохристиянських часів. Згідно з народними легендами, цього дня Меланка та Василь справляють гостини, нагадуючи людям про важливість гостинності та добробуту. Утім, дослідники вважають, що ці уявлення виникли внаслідок поєднання християнських і язичницьких традицій. Традиції Щедрого вечора Святкування розпочинається з відвідування церкви. Після богослужіння родина збирається за святковим столом, на який обов’язково готують Другу кутю. На відміну від Святвечора, стіл у Щедрий вечір багатий на м’ясні страви, пироги, вареники та холодець, оскільки Різдвяний піст уже завершився. Вечеря символізує достаток і родинне тепло. Перед трапезою читають молитву, а також спалюють дідуха – сніп із соломи, який символізує завершення старого року. Обряди Маланки Одна з ключових традицій свята – водіння вертепу та "Кози". Учасники дійства переодягаються в тварин і фольклорних персонажів. Найпоширенішими образами є Маланка (роль якої зазвичай грає хлопець), Василь, Коза, Чорт, Лікар, Дід та Баба. "Коза" символізує родючість і добробут, тому її прикрашають стрічками, вінком і намистом. Учасники обходять будинки, співають щедрівки, танцюють і жартують, бажаючи господарям щастя та процвітання. Ворожіння у ніч на 1 січня Щедрий вечір також відомий ворожіннями. Дівчата, бажаючи дізнатися про свого судженого, клали під подушку карти чи гребінець, загадуючи побачити майбутнього нареченого уві сні. Іншим популярним методом було ворожіння на зерні: купки зерна біля воріт служили символом щасливого чи несприятливого подружнього життя залежно від того, чи залишаться вони недоторканими до ранку. Посівання на Василя Вранці 1 січня хлопці вирушали посівати зерном, бажаючи господарям багатства, щастя та врожайного року. Посівання вважалося обрядом, що приносить удачу та гармонію в родину. Свято Маланки та Щедрого вечора залишається важливою частиною української культури, яка поєднує традиції, радість і єднання поколінь.