Удари України по НПЗ Росії роблять те, чого не зробили санкції Заходу

Метою цих атак є припинення постачання палива російським військовим і скорочення експортних надходжень

З жовтня 2023 року українські сили завдали щонайменше 20 ударів по нафтопереробних заводах на території Росії. Ці атаки, як стверджують українські офіційні особи, мають на меті зупинити постачання палива російським військовим та скоротити експортні надходження, які Кремль використовує для фінансування війни.

Наразі Україна знищила близько 14% російських нафтопереробних потужностей і змусила російський уряд запровадити шестимісячну заборону на експорт бензину. Один з найбільших виробників нафти у світі тепер імпортує бензин.

Хоча адміністрація США висловила стурбованість тим, що ці удари можуть призвести до зростання світових цін на нафту, насправді вони мають протилежний ефект.

Українські удари знижують здатність Росії перетворювати нафту на придатні для використання продукти, але вони не впливають на обсяг нафти, яку країна може видобувати або експортувати.

Вас також зацікавить: На росії заявили про загибель найкращого екіпажу Су-34

Натомість, зменшення внутрішніх переробних потужностей змушує Росію експортувати більше сирої нафти, що призводить до зниження світових цін.

Ці удари також досягають тих самих цілей, які ставили західні партнери України, але які значною мірою не досягли через санкції та обмеження цін на російську нафту: погіршити фінансову та логістичну здатність Росії вести війну, одночасно обмеживши ширшу шкоду світовій економіці.

Досі Україна атакувала переважно нафтопереробні заводи, а не нафтові родовища або інфраструктуру експорту сирої нафти в Росії. Ця відмінність дуже важлива, адже вона мінімізує ризики для світових енергопостачань.

Знищення нафтопереробних заводів змушує Росію експортувати більше сирої нафти, що призводить до зниження світових цін на неї.

Це завдає шкоди Росії, адже вона отримує менше доходу від експорту, але не шкодить світовій економіці. Удари по НПЗ РФ також навряд чи призведуть до розширення війни. Росії буде важко піти на ескалацію з огляду на її тривалу і набагато масштабнішу кампанію зі знищення енергетичної інфраструктури України.

Націлювання на галузь, яка безпосередньо сприяє російській військовій потужності, є розумним заходом воєнного часу.

США не повинні ані допомагати Україні продовжувати ці атаки, ані публічно заохочувати їх, але й не повинні намагатися відмовити Київ від такого курсу дій.

Удари по російських НПЗ не змусять Москву капітулювати, але вони роблять війну складнішою та дорожчою для Росії.

Це може підштовхнути Кремль піти на поступки під час переговорів.