Українські слова, які раніше мали зовсім інше значення 

Мова змінюється з часом й слова набувають інших значень

Українська мова – одна з найбагатших мов світу. Вона має давню історію та багате словникове наповнення. Багато слів у нашій мові походить від часів Київської Русі і на сьогодні вони втратили своє первинне значення.

Є група слів – архаїзми, це лексеми, які з часом втратили своє первинне значення або актуальність. Втім, деякі з них добре нам відомі й досі, але вже мають нові сенси. 

Розповідаємо, які десять слів кілька століть тому мали зовсім інше значення.

Також читайте: Українець купив прапор з підписом Залужного за 160 тисяч гривень, а потім вимагав повернення грошей

Бидло

Наразі це слово ми звикли сприймати як лайку. А раніше так називали велику рогату худобу, зокрема – биків. І чим більше у господарів було бидла, тим вони були заможніші.

Бовдур

Сьогодні це також грубе слово, а за часів Київської Русі так називали ідолів, які були витесані з дерева. У деяких регіонах це слово побутує у прямому значенні, коли говорять про димарі.

Гість

Ми звикли, що гості – це ті, хто до нас приходить чи приїжджає. А раніше так називали чужинців і приїжджих купців.

Ганьба

До середини дев’ятнадцятого століття це слово означало будь-яке розважальне видовище, те, що виставлено на огляд, а не сором, як у наші часи.

Здоровий

Ця лексема нам відома у декількох значеннях – великий і нехворий. А за часів Київської Русі так називали успішних воїнів, які приходили з битви переможцями, хоча й поранені, але живі. Тому раніше це слово асоціювалося з успіхом, таланом та щастям.

Жир

За часів Київської Русі це слово мало значення побажання достатку, розкоші та надлишків. Навіть були імена з таким коренем – Жирослав, Доброжир, що означало матеріальний достаток. В українській мові побутує фразеологізм “з жиру біситься”, тобто, всього має доволі і чимось не задоволений.

Кричати

Наразі це слово означає те, що хтось голосно розмовляє, переходить на крик. А кілька століть тому воно мало значення – орати землю.

Пиво

Ця лексема мала раніше збірне поняття і означала будь-який напій. Потім так стали називати всі алкогольні напої, а ще пізніше напій з хмелю, сучасне пиво.

Празник

Слово мало значення “порожній”, тобто вільний від роботи день або сучасною мовою – вихідний. З ним пов’язані слова “попразник” – перший день після вихідного, “празний” – ледачий, “празникувати” – бити байдики, нічого не робити.

Цілуватися

Раніше в українців була традиція – цілуватися при зустрічі, зичити щастя та здоров’я. Це слово означає “цілитель”, “цілющий”, тому вважалося, що коли люди обмінювалися цілунками, то вони зцілювали одне одного.

Ці слова є яскравим прикладом того, як мова розвивається і змінюється з часом. Вони відображають зміни в житті людей, їхніх цінностей та уявлень про світ.