Чи реально “загасити” Москву: скільки дронів потрібно та куди бити

Дізнайтеся про слабкі місця столиці РФ та чому загроза блекауту не є фантазією

Ідея залишити Москву без світла ще донедавна звучала як політична метафора, але нині цей сценарій активно обговорюється серед експертів. Росія продовжує масовані удари по українській енергетиці, тож заява президента Володимира Зеленського про можливість відповісти тим самим виглядає цілком логічною.

Блекаут у столиці РФ може мати катастрофічні наслідки для держави-агресора та серйозно похитнути її стабільність. Водночас технічна історія Москви свідчить: подібні колапси вже траплялися навіть без зовнішнього втручання. Приклади минулого, а також сучасні слабкості енергосистеми свідчать про реальність такого удару, пише Телеграф.

Блекаут у Москві

Одна з найбільших енергетичних аварій у Москві сталася 25 травня 2005 року, коли відмова обладнання на підстанції “Чагіно” призвела до масштабного колапсу. Пожежі знищили всі шість трансформаторів, а каскадна реакція залишила без світла не лише столицю, а й сусідні області. Мільйони людей опинилися без електрики, транспорт і метро зупинилися, мобільний зв’язок зник, а місто загрузло в заторах.

Найбільш драматичною була ситуація в метро, де довелося евакуйовувати понад 20 тисяч пасажирів просто з тунелів. У лікарнях зупинялося обладнання, а на нафтопереробному заводі ледь вдалося уникнути катастрофи. Збитки оцінили у сотні мільйонів доларів, а головними причинами експерти називали зношеність інфраструктури та відсутність резервів.

Також читайте: Бенкет під час чуми: Кремль збільшує витрати на Путіна та його чиновників

Цей прецедент продемонстрував: навіть складні та централізовані енергосистеми можуть зазнати краху через одну критичну ланку. Саме цей урок робить нинішні заяви Києва особливо переконливими для Москви.

Вразливості енергетичної системи Москви

Московський регіон отримує більшість енергії від трьох теплових станцій та кількох атомних електростанцій, а ключовим вузлом залишається енергетичне кільце з десяти підстанцій навколо МКАД. Виведення з ладу хоча б однієї може призвести до перевантажень і нової каскадної аварії. Найбільш відомим “слабким місцем” досі вважається саме “Чагіно”.

Експерти наголошують, що складність системи робить її вразливою. Москва формально не є енергодефіцитною, але її залежність від навколишніх регіонів створює додаткові ризики. Проблеми на атомних станціях чи в сусідніх областях можуть автоматично позначитися на стабільності столиці.

Водночас важливим чинником є протиповітряна оборона РФ, що захищає Москву. Росія активно використовує системи “Панцир” та “Тор”, навіть розміщуючи їх на дахах будинків. Тому для досягнення реального ефекту Україна має застосувати масштабну операцію з великою кількістю безпілотників і засобів придушування ППО.

З іншого боку, приклад 2005 року показує, що іноді достатньо одного критичного збою, аби мегаполіс опинився в темряві. Тож питання не стільки у кількості дронів, скільки в точності та стратегічному виборі цілі.