Базар на місці болота з ртуттю: що приховують руїни заводу “Радикал” у Києві (фото)

У Києві поряд із метро “Лісова” розташовані руїни заводу “Радикал”, що колись був стратегічним підприємством СРСР. Сьогодні це місце називають небезпечнішим за Чорнобиль, адже під землею зберігається близько 200 тисяч тонн ртутних відходів.

Колишня промислова гордість тепер становить смертельну загрозу для мешканців навколишніх районів. Екологи попереджають: концентрація ртуті у повітрі тут у десятки разів перевищує норму.

Завод №1000: секретний об’єкт і радянська гордість

Будівництво заводу розпочали у 1949 році в тодішньому лісовому масиві. Його запуск відбувся у 1951 році, а вже у 1954-му підприємство працювало на повну потужність. Офіційна назва “Радикал” з’явилася пізніше, спершу об’єкт значився як “Завод №1000”.

Тут виготовляли хлор, кислоти, пінополіуретан, гермобутил, засоби захисту рослин і навіть сумнозвісний ДДТ. Для частини технологій використовували ртуть, що осідала у ґрунті та на обладнанні, отруюючи працівників і навколишнє середовище.

Ртутне виробництво і його жертви

У цехах із ртуттю працювали як звичайні робітники, що спокушалися високою зарплатою та пільгами, так і колишні в’язні. Перебувати в цьому “ртутному пеклі” дозволялося не довше восьми років через смертельну шкідливість.

На заводі траплялися аварії з викидом хлору, що під час Першої світової використовувався як бойовий газ. Пари ртуті та хлору вражали організми людей, а відходи потрапляли у річку Дарницю, змінюючи її колір.

Читайте також: Шестирічний хлопчик мало не спалив гіпермаркет в Києві – з’явилося відео

Розвал СРСР і занепад підприємства

У 1991 році разом із розпадом Радянського Союзу зупинили й “Радикал”. У 1996-му підприємство офіційно збанкрутувало. Хімікати з різних цехів перенесли до найбільш забрудненого електрогальванічного корпусу, де їх залишили без охорони.

На території накопичилося сотні тонн небезпечних речовин: ртуті, кислот, аміаку, а також радіоактивних відходів. Через порушення екологічних норм підприємство перетворилося на джерело постійної небезпеки для Києва.

Спроби ліквідації та нові катастрофи

У 2000 році на утилізацію відходів виділили перші кошти, проте очищення залишалося фрагментарним. У 2001-му через недбалість на заводі розлили десятки тонн ртуті, яка просочилася у ґрунт. Пізніше вдалося вивезти близько 100 тонн ртуті й шламів, однак у землі лишилося ще близько 200 тонн.

Попри численні екологічні тривоги, на території відкривали підприємства та навіть почали будівництво житлового комплексу Urban Park за 400 метрів від забрудненої зони.

Екологічна бомба під Києвом

У 2017 році Держпродспоживслужба зафіксувала перевищення ртуті у повітрі до 30 разів, у ґрунті — до 14,5 разів. Прокуратура підтвердила, що рівень забруднення місцями сягає у сотні разів вище за норму. Загальна шкода довкіллю перевищує 40 мільярдів гривень.

Експерти називають “Радикал” “повільним ртутним Чорнобилем”. Вони попереджають: як у випадку з японською “хворобою Мінамата”, небезпечні речовини можуть потрапити у ґрунтові води та Дніпро, що загрожує мільйонам людей.

Попри обіцянки міської влади, проблема залишається невирішеною вже понад 28 років. Ідеї будівництва сховища у Чорнобильській зоні чи допомоги від європейських партнерів так і не реалізували.

Тим часом на забрудненій землі планують нову забудову, а ртутні пари продовжують отруювати повітря Києва. Екологи попереджають: підходити до території заводу ближче ніж на кілометр небезпечно для життя.