Вибухи на «Північному потоці»: як готували диверсію, скільки коштує та хто підозрювані

У ніч на 26 вересня 2022 року в Балтійському морі пролунали вибухи, які пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Труби, що з’єднували Росію з Німеччиною, стали непридатними, а з них витік метан.

Розслідування вели Німеччина, Данія та Швеція, підтвердивши навмисний підрив. Вибухові пристрої закріпили на глибині 70–80 метрів, їхня вага становила 14–27 кг.

Скільки могла коштувати операція

За підрахунками «Телеграфа», базове спорядження одного дайвера — гідрокостюм ($670), маска ($50), ласти ($100), регулятори ($700), балони з газовою сумішшю ($200–400) — разом із орендою яхти «Андромеда» ($3 700 на тиждень) давало суму близько $5,6 тис. Це у мільйон разів менше, ніж будівництво «Північного потоку-1» ($8 млрд) та в півтора мільйона разів менше, ніж «Північного потоку-2» ($11 млрд).

Військовий експерт Олег Старіков оцінює витрати значно вище — близько $1 млн, включно з орендою судна ($50–100 тис.), спорядженням ($50–100 тис.), логістикою, вибухівкою ($50–100 тис.) та оплатою команди (до $100 тис.).

Хронологія ключових подій

• 2005–2012 — будівництво «Північного потоку-1».
• 2013–2021 — добудова «Північного потоку-2», який критикували США, Польща та ЄС.
• 24 лютого 2022 — після вторгнення РФ сертифікацію «Північного потоку-2» заморожено.
• 26 вересня 2022 — вибухи пошкодили три нитки трубопроводу.
• 2023–2024 — Швеція й Данія завершили розслідування, Німеччина продовжила.
• 21 серпня 2025 — в Італії за європейським ордером затримали одного з ключових підозрюваних.

Читайте також: Українські біженці стали “двигуном” польської економіки

Кого підозрюють у підриві

Німеччина оголосила про сімох підозрюваних — усі громадяни України. Серед них:

Сергій Кузнєцов — імовірний координатор, 49 років, колишній капітан ЗСУ. 21 серпня 2025 року його затримали в італійському Ріміні, триває процедура екстрадиції до Німеччини.

Володимир Журавльов — інструктор із дайвінгу. У вересні 2022 року його бачили на острові Рюген, коли екіпаж «Андромеди» готувався до виходу. Німеччина видала ордер на арешт у червні 2024-го, але він утік з Польщі, ймовірно, за допомогою українського військового аташе.

Всеволод К. — 53-річний військовий, загинув у грудні 2024 року на сході України. Його ДНК збіглося зі зразками з «Андромеди».

Євген У. — фахівець з вибухівки, ймовірно, раніше намагався підірвати «Турецький потік».

Валерія Т. — 40-річна рекордсменка України з глибоководних занурень (104 м). Наполягла на проведенні операції попри негоду.

Скандал із Польщею

Німеччина звинуватила Варшаву у зриві арешту Журавльова. Польський МЗС, очолюваний Радославом Сікорським, назвав його «героєм». За повідомленням «Rzeczpospolita», Сікорський навіть розглядав можливість надати притулок і нагородити орденом. Ще у 2000-х він порівнював «Північний потік» із пактом Молотова-Ріббентропа, а в 2022-му скандально подякував США у Twitter за вибухи.

Натомість Україна відкидає будь-яку причетність і називає справу частиною російської дезінформації, але Німеччина продовжує розслідування та домагається екстрадиції підозрюваних.

Італія діє як виконавець міжнародних процедур, без політичних оцінок. Водночас Росія звинувачує США, Велику Британію й Україну, називаючи вибухи «міжнародним тероризмом», але її ініціативу в ООН підтримали лише три країни.