Гігієна жінок у XVIII столітті: чи дійсно від них тхнуло

Сучасні уявлення про чистоту були чужими для жінок минулих епох.

Повсякденне життя та гігієна жінок у Європі XVIII століття суттєво відрізнялися від сучасних стандартів. Те, що ми сьогодні сприймаємо як належне — від регулярного миття до використання засобів особистої гігієни, — було недоступним або навіть небажаним.

Через відсутність знань про бактерії та інфекції, багато практик, які ми вважаємо базовими, були засуджені. Це призводило до серйозних проблем зі здоров’ям і гігієною, що залишалися актуальними аж до середини XIX століття.

Гігієна у 18 столітті

У минулих століттях люди рідко милися, оскільки існувало переконання, що гаряча вода може сприяти проникненню інфекцій в організм, пише ВСвіті.

Навіть у кінці XIX століття лікар Фрідріх Більц у своїй книзі “Нове природне лікування” змушений був переконувати людей у безпеці водних процедур. Щодо боротьби з неприємними запахами, вона була вкрай неефективною. Жінки використовували парфуми, які лише маскували запах поту, а не усували його. Перші дезодоранти з’явилися лише в 1888 році, а антиперспіранти, що справді блокували потовиділення, — у 1903-му.

Особиста гігієна та здоров’я

Менструальний цикл. Для жінок тієї епохи критичні дні були дуже складним періодом. Засобів особистої гігієни не існувало, тому жінки користувалися багаторазовими шматками тканини. У вікторіанську епоху існувала хибна думка, що під час менструації жінкам не можна займатися розумовою діяльністю, тому їм забороняли читати.

Також читайте: Чому жінки до XIX століття не носили трусів: несподіваний факт з історії моди

Догляд за ротовою порожниною. Хоча зубні щітки і пасти почали з’являтися ще у XVIII столітті, ними користувалися лише одиниці. Винахідник першої серійної зубної щітки, Вільям Аддіс, зробив її, перебуваючи у в’язниці. Попри це, гігієна рота залишалася на низькому рівні.

Зміни в суспільних поглядах та технологіях

Прорив у сфері особистої гігієни відбувся лише в середині XIX століття, коли медицина почала визнавати зв’язок між бактеріями та інфекційними хворобами. Це усвідомлення призвело до того, що англійські жінки стали приймати ванну щодня з використанням мила. Однак, навіть на початку XX століття, деякі лікарі вважали, що часте миття інтимних зон може призвести до безпліддя.

До XIX століття для гігієнічних цілей люди не використовували туалетний папір, замінюючи його підручними засобами, зокрема, газетами. Перший справжній рулонний туалетний папір з’явився у США лише в 1890 році. Цей факт став приводом для жартів про Йоганна Гутенберга, винахідника друкарського верстата.

Поширеною проблемою був педикульоз, з яким боролися радикальними та небезпечними методами, наприклад, ртуттю. Волосся на тілі не прийнято було видаляти аж до 1920-х років. Шампунь, як ми його знаємо, з’явився лише наприкінці XIX століття, а до того волосся мили звичайним милом або домашніми засобами.