Частину свого життя вона була простою кресляркою, але їй вдалося стати актрисою видатного класу

Валерія Заклунна була однією з найвидатніших акторок радянського кіно та театру, яка здобула визнання завдяки своєму таланту та відданості мистецтву.

Її шлях від звичайної креслярки до справжньої легенди сцени став прикладом для багатьох. Вона ніколи не шукала слави, а просто жила і творила, залишаючись в пам’яті глядачів як дивовижна жінка та неперевершена акторка.

Заклунна біографія

Валерія Заклунна народилася 15 серпня 1942 року в розпал Другої світової війни. Її першим “домом” став переобладнаний під бункер каналізаційний колектор в обложеному Сталінграді, де гуркіт бомб заглушав її перший крик.

Батько, який працював зв’язківцем, зміг відправити родину в евакуацію, і вони опинилися в місті Енгельс. Цікаво, що ім’я Валерія дівчинка отримала завдяки наполегливості працівниці РАЦСу, яка назвала її на честь льотчиці Валерії Хом’якової, яка того дня збила два ворожих літаки.

Заклунна біографія

Ролі Валерії Заклунної

Після повернення до Києва у 1950-х роках дівчина успішно навчалася в школі, захоплюючись гімнастикою та волейболом. Однак, вона не мріяла про акторську кар’єру, плануючи пов’язати своє життя з авіацією чи інженерією.

Після школи Валерія вступила до технікуму водного транспорту і почала працювати кресляркою-конструктором в науково-дослідному інституті “Квант”. Вона навіть брала участь у розробці деталей для космічного корабля Юрія Гагаріна, пишаючись своєю причетністю до цього історичного польоту.

Ролі Валерії Заклунної

Попри відданість театру, акторка знялася в кількох значущих фільмах. Її дебют відбувся у стрічці “Весільні дзвони” у 1967 році. Але справжню всенародну любов їй принесла роль Клавдії (Глафіри) у культовому фільмі “Місце зустрічі змінити не можна”.

Також читайте: Як виглядає могила акторки з Донбасу, голос якої звучав у понад 300 фільмах

Режисеру довелося йти на хитрощі, щоб переконати її зіграти цю другорядну роль, але вона виконала її настільки блискуче, що зробила свого персонажа незабутнім.

Ролі Валерії Заклунної

Повернення до Києва

Доля Валерії змінилася випадково. Під впливом подруги вона пішла на прослуховування, яке проводили педагоги МХАТу в пошуках талантів. Її талант вразив комісію, і вони наполягли на її вступі до театрального інституту.

Заклунна з легкістю вступила до Школи-студії МХАТ, яку закінчила у 1966 році. Попри пропозиції залишитися в московських театрах, вона прийняла рішення повернутися до Києва, де присвятила своє життя Театру імені Лесі Українки. На його сцені вона зіграла понад 40 ролей і стала справжньою легендою українського театру.

Повернення до Києва

В особистому житті Валерія була тричі одружена, але дітей не мала. Її останнім чоловіком був політолог Олександр Мироненко, з яким вона прожила до його смерті у 2014 році.

Могила Заклунної в Києві

Валерія Заклунна пішла з життя 22 жовтня 2016 року у віці 74 років. Причина її смерті офіційно не розголошувалася. Поховали видатну акторку в Києві, на Байковому кладовищі, поряд з її чоловіком.

Могила Заклунної в Києві

Її життя — це історія про відданість покликанню, справжність і талант, що переміг усі труднощі, а її творчість залишається важливою частиною культурної спадщини.

Збройні Сили України завзято знищують російських загарбників: щоб підтримати їх, ви можете підтримати їх донатами на «Повернись живим» та «Сталеві крила». Станьте частиною історії та захистіть Україну, приєднуйтесь до "Гвардії Наступу". 🇺🇦