Відроджений лютововк Халісі приєднавсь до зграї унікальних хижаків

Вперше за тисячі років на Землі знову з’явилася самка вимерлого виду  

Після 12 тисяч років зникнення лютововки знову з’явилися на планеті. Американська компанія Colossal Biosciences використала новітні генетичні технології, щоб відродити цей вимерлий вид.

Минулого року на світ з’явилися перші самці — Ромулус та Ремус, а тепер до зграї приєдналася і самка Халісі.

Всі тварини є гібридами сірого вовка та генетичного матеріалу справжніх лютововків, реконструйованого з фрагментів кісток. Халісі вирощували окремо для спостереження, однак з часом вона успішно адаптувалася до зграї. Її поява стала знаковою подією в історії сучасної науки та біотехнологій.

Також читайте: Вчені “воскресили” лютововка з “Гри престолів”: що відомо про науковий прорив

Лютововк Халісі

Щоб втілити в життя цей амбітний проєкт, вчені відновили геном лютововка на основі знайдених кісткових зразків. Використовуючи цю генетичну інформацію, вони створили змінений ембріон сірого вовка та пересадили його сурогатній собаці.

Результатом стали тварини, які зовні та поведінково надзвичайно схожі на древній вид. Уже через рік самці важили понад 40 кг — більше, ніж типові сірі вовки їхнього віку. Новонароджених уважно спостерігали, щоб оцінити їхню поведінку та стан здоров’я, перш ніж допустити до формування зграї.

Повернення Халісі до зграї

Нещодавно Colossal Biosciences представила світові першу самку — Халісі, яка пройшла окремий етап адаптації. Науковці з обережністю допустили її до братів: спочатку Ромулуса, потім Ремуса. За словами фахівців, зустріч відбулася успішно, тварини почали гратися і продемонстрували дружню взаємодію. Тепер зграя вважається повністю сформованою, а Ремус поступово бере на себе роль лідера. Це — перший випадок за тисячі років, коли сформована зграя лютововків живе разом.

Colossal Biosciences має намір розширити зграю до 5–7 особин, аби забезпечити генетичне різноманіття та природну ієрархію. 

Проте деякі вчені б’ють на сполох: великі хижаки, навіть у напівдикому середовищі, можуть становити загрозу, якщо їхня чисельність вийде з-під контролю. Палеонтологи попереджають, що лютововки можуть полювати агресивніше, ніж сірі вовки. Саме тому компанія поки утримує тварин у спеціальному заповіднику, де вони перебувають під повним контролем і харчуються м’ясом, а не живою здобиччю.

Повернення лютововків ставить перед людством складні питання — від екологічних наслідків до моральної відповідальності. З одного боку, це прорив у сфері генної інженерії та шанс врятувати зниклі види. З іншого — експерименти з вимиранням і природним балансом не завжди мають передбачувані результати.