Наймістичніша гора в Україні, де проводили жертвоприношення богам (фото)

Це одне з найзагадковіших культових місць слов’янської дохристиянської епохи

Серед лісистих пагорбів Тернопільщини, у межах мальовничого пасма Медобори, височіє гора Богит — одне з найтаємничіших місць дохристиянської історії України. Цей хребет із крутими схилами називають горами, і саме його вершина стала священним осередком для давніх слов’ян.

Гору Богит згадують у кількох варіантах назви — Богит, Бохит, Бохіт — та всі вони ведуть до одного місця сили. Саме тут, імовірно, стояв легендарний ідол Святовита, знайдений неподалік у 1848 році. 

Знахідка стала поштовхом до досліджень, які виявили культові споруди, жертовники й поселення навколо. Це місце продовжує вабити туристів, істориків і сучасних язичників, які намагаються відчути зв’язок з духовною спадщиною предків.

Гора Богит

На вершині Богита археологи виявили величезне язичницьке святилище, яке діяло ще у скіфські часи — понад 2,5 тисячі років тому. У найвищій точці гори розташоване капище з жертовником і ритуальними заглибленнями, де знайшли кістки тварин і людей, уламки посуду та інші свідчення обрядових дій. 

Особливу увагу привертають залишки двох дорослих чоловіків і дітей, яких, імовірно, поховали з ритуальною метою. Сюди ж могли приносити жертви богам у вигляді худоби, птахів, а можливо, й людей.

Давнє городище на Богиті

Богит — це не лише культове місце, а й повноцінне городище з кількома житловими зонами. Виявлені залишки наземних і заглиблених споруд, печі, посуд, рештки харчів — усе це свідчить про тимчасове або постійне перебування людей.

В одному з будинків знайдено хлібну піч, викопану просто в материковому схилі. Усе це говорить про те, що гора виконувала також функцію духовного центру для окремої громади або навіть релігійної еліти тогочасного суспільства.

Містика Богиту

Окрему загадкову атмосферу Богиту додають мегалітичні споруди, зокрема дольмен — кам’яна конструкція, схожа на «ворота між світами». Вчені припускають, що ці споруди могли використовуватись у поховальних обрядах ще за кілька тисячоліть до нової ери.

Раніше на Крапці: Унікальний об’єкт інженерії: в Україні є лише один міст, який може обертатися

Поруч із капищем знайдено ритуальну криницю, глибина якої вражала навіть дослідників XIX століття. Ці об’єкти дозволяють припускати, що Богит був частиною культового комплексу, який мав значення не лише для слов’ян, а й для ще давніших культур, пише Збруч.

Навколо Богита археологи знайшли цілу систему поселень-сателітів. У деяких виявлено до 80 заглиблень від жител, печі-кам’янки, черепки посуду й навіть срібні злитки. Поселення датуються X–XIII століттями, а деякі могли існувати й раніше. Це свідчить про активне життя довкола культового центру, що об’єднував як релігійні, так і соціальні функції.

Гору Богит вважають одним із основних святилищ так званого Збручанського культового центру, який, ймовірно, об’єднував кілька подібних святинь у регіоні. Центральною фігурою тут міг бути бог Святовит — багатолике божество, відомий у західнослов’янській традиції.

Археологи припускають, що релігійне життя на Богиті занепало лише в XIII столітті, хоча елементи язичницької культури зберігались у селах цього регіону аж до XVII століття.