Могила Лимерихи не забута: який сьогодні вигляд має місце спочинку Нонни Копержинської

Легендарну актрису поховано на Байковому цвинтарі поруч з коханим чоловіком — пам’ять про неї дбайливо зберігають і досі Нонна Копержинська — акторка, яку глядачі пам’ятають за яскравими епізодичними ролями, завжди залишалася в серці народу. Народжена 1 травня 1920 року, вона прожила життя, сповнене гумору, трагедій і сценічного вогню. Її називали «українською Раневською» за гострий розум і безстрашну щирість. На сцену вона виходила з іронією, а з ролей створювала справжні шедеври, навіть якщо з’являлася на екрані лише на кілька хвилин. За життя Нонна жартувала, що народилася в «перерві між лекціями», і навіть її народження було обрамлене театральним абсурдом. Та все її життя було справжньою драмою — від дитячих злиднів до зради театру в старості. Нонна Копержинська У дитинстві майбутня актриса пережила важке сирітство, голод і втрату батька. Її мати самотужки виховувала доньку, працюючи на кількох роботах, а маленька Нонна просила милостиню — не зі зла, а з талантом, як майбутня артистка. Побачивши вперше виставу мандрівної трупи, вона запалилася театром і навіть намагалася втекти з дому. Та шлях до сцени був не прямим: спершу вступ до медичного вишу, захоплення хімією, і лише випадкова зустріч із театром змінила її долю. Вона вступила до театрального інституту, потрапила на навчання до Амвросія Бучми, а згодом дебютувала в кіно. Театр, любов і втрати Навчання перервала війна, в якій вона втратила матір, а шлюб із першим чоловіком розпався. Після війни Копержинська повернулася до мистецтва, приєдналася до театру ім. Франка й вийшла заміж удруге — за режисера Павла Шкрьобу. У них народився син, а шлюб супроводжувався теплим гумором, як і все життя акторки. Її ролі на сцені й у фільмах завжди були незабутні: Секлета Лимериха у «За двома зайцями» чи буфетниця у «Королеві бензоколонки». Усього вона зіграла понад 27 ролей, кожна з яких залишила слід у серцях глядачів. Забуття від рідного театру Попри визнання народу, в 90-х Копержинську звільнили з театру — мовляв, надто стара. Хоча актриса була готова працювати безоплатно, її серце не витримало приниження. З театру вона пішла сама, з гідністю, кинувши останнє слово керівництву. Після цього її здоров’я різко погіршилося: смерть чоловіка, хвороба сина, власна онкологія. Усіх цих ударів було забагато навіть для сильної натури. Останні роки вона жила відлюдькувато й майже не з’являлася на публіці. Вічний спочинок на Байковому 10 червня 1999 року Нонна Копержинська відійшла у вічність. Її поховали на Байковому кладовищі, поруч з чоловіком Павлом Шкрьобою, як вона сама просила. Могила акторки охайна, біля неї посаджено дві калини, а на плиті — спільний із чоловіком пам’ятник із візерунками листя. Поряд — фотографії, що нагадують про велику жінку, яка жила сценічною пристрастю до останнього подиху. Місце поховання не забуте — шанувальники досі приносять квіти, вшановуючи пам’ять тієї, яка дарувала радість навіть у найкоротшій сцені. Також читайте: Помер легендарний композитор Ігор Поклад Нонна — народна назавжди Звання «народної артистки» Копержинська отримала вже в похилому віці, але в народі її так називали завжди. Вона ніколи не грала заради слави — лише заради глядача, заради миті емоції, яку дарувала щиро й без залишку. Її доля — як сценарій трагікомедії, сповнений блиску й гіркоти. Але навіть після смерті вона залишається живою у спогадах, на екранах і в серцях. Могила Лимерихи — не просто місце поховання, а символ великої любові до сцени й глядача. І ця любов, як і талант Копержинської, не поросла забуттям.