Смерть російського міністра Старовойта: чому версія про «розправу Кремля» все більш ймовірна

7 липня у підмосковному Одинцово виявили мертвим колишнього міністра транспорту Росії Романа Старовойта. За офіційною версією, він вчинив самогубство. Однак в інформаційному просторі з'являються альтернативні припущення — зокрема, про цілеспрямоване усунення чиновника. Чиновник був відповідальний за оборону Курщини та за її провал На думку журналіста-міжнародника Івана Яковини, смерть Старовойта може бути пов’язана із серйозними військовими прорахунками на кордоні з Україною. Зокрема, йдеться про будівництво оборонних укріплень у Курській області, за яке відповідав саме він. На цьому напрямку ЗСУ провели успішну операцію, а нещодавно тут загинув наближений до Кремля генерал Гудков.«Старовойта покарали за розкрадання коштів, виділених на укріплення. Після ліквідації Гудкова Путін міг не витримати — і “психонув”», — написав Яковина. Журналіст вважає, що такий крок — показовий і нетиповий для Кремля, адже раніше посадовців за невдачі карали переважно звільненням або справами про корупцію, а не насильницьким усуненням. Якщо це дійсно розправа, вона може викликати нову хвилю паніки серед російських еліт. Смерть і звільнення Старовойта відбулося в один день Збіг обставин посилює підозри: офіційне повідомлення про смерть Старовойта з’явилося того ж дня, коли було підписано указ про його відставку. Дехто припускає, що документ міг бути оформлений вже після загибелі міністра, аби уникнути скандалу. За попередніми повідомленнями російських ЗМІ, тіло було знайдено не у машині, а у будинку, поряд лежала нагородна зброя МВС, отримана ним у 2023 році. Офіційна причина смерті — вогнепальне поранення. Слідство розглядає версію самогубства, але деталі поки не оприлюднено. Чи мав Старовойт конфлікти Старовойт став міністром транспорту лише у травні 2024 року, до цього з 2018-го очолював Курську область. Ще раніше він керував Росавтодором і мав значний вплив у транспортній сфері. У ЗМІ неодноразово згадували про його можливу причетність до корупції, зокрема при закупівлях для лікарень та провальній транспортній реформі в регіоні. Але головним “ударом” могла стати саме неякісна підготовка оборони Курської області, яка закінчилася проривами ЗСУ.