Путіна можуть арештувати в 125 країнах: які держави зобов’язані це зробити

Міжнародний кримінальний суд (МКС) звинувачує російського диктатора Володимира Путіна у воєнних злочинах, скоєних під час війни проти України. Відтак глава Кремля може бути заарештований у 125 країнах, які є учасницями Римського статуту.

Про це повідомляє Forbes з посиланням на дослідження експерта Атлантичної ради Пітера Дікінсона.

Путін боїться їхати на саміт БРІКС у Бразилію

Зокрема, йдеться про те, що Росія розглядала поїздку Путіна на цьогорічний саміт БРІКС у Ріо-де-Жанейро (Бразилія), однак через ризик затримання подорож скасували. Бразилія, як учасниця МКС, зобов’язана виконати міжнародний ордер на арешт.

Російські чиновники намагалися отримати від президента Бразилії Луїса Інасіу Лули да Сілви гарантії недоторканності для Путіна, але той публічно відмовився їх надавати. МКС звинувачує Путіна, зокрема, у примусовому вивезенні десятків тисяч українських дітей до Росії, де їх піддають ідеологічній обробці та русифікації — що, за словами юристів, може підпадати під визначення геноциду.
«Ці масові викрадення, найімовірніше, будуть визнані формою геноциду, забороненого міжнародним правом», — зазначив Дікінсон.

Географія поїздок диктатора значно обмежилася

Попри образ «всемогутнього лідера», географія поїздок Путіна істотно обмежилася з 2022 року. Повітряний простір для російських урядових літаків закрито у США, Канаді, ЄС, Великій Британії та інших державах.

Загалом ордер МКС діє на території 125 держав — це 19 країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, 28 країн Латинської Америки і Карибів, 33 держави Африки та 45 країн Європи. У 2023 році участь Путіна у саміті БРІКС у ПАР зірвалася з тієї ж причини — арешт в країні-учасниці МКС. У своєму афідевіті до Верховного суду Преторії президент ПАР Сиріл Рамафоса заявив, що Москва попередила: арешт Путіна буде розцінено як «оголошення війни».
«Росія чітко дала зрозуміти, що арешт її чинного президента буде вважатися актом війни», — сказав Рамафоса.

Після цього Кремль став обережніше планувати міжнародні візити, зокрема, відмовившись від агресивної риторики у випадку з Бразилією. Дікінсон підкреслює, що публікація ордера на арешт у 2023 році була свідомим кроком МКС — спочатку документ хотіли залишити секретним, але через масштаби порушень було вирішено зробити його публічним.

Читайте також: Путін розчарував Трампа остаточно: не хоче миру

Хто ще з російських посадовців під наглядом МКС

Разом з Путіним МКС розслідує воєнні злочини й інших високопосадовців РФ, зокрема ексміністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова. Путін, за словами експертів, уникає поїздок до країн-учасниць МКС, якщо не отримує офіційних гарантій захисту.
«Він дуже обережно підходить до вибору маршрутів — жодних стикувань у Лондоні, Римі, Токіо чи Сіднеї. Навіть вимушена посадка може призвести до арешту та екстрадиції до Гааги», — наголошує Дікінсон.

МКС розглядає також інші злочини щодо України

Крім справ щодо депортації дітей, МКС також розглядає злочини проти української культурної та релігійної спадщини. У березні 2025 року російські дрони влучили в Софійський собор у Києві — об’єкт ЮНЕСКО, який має понад тисячолітню історію. Це найбільше в світі зібрання мозаїк і фресок XI століття.
Крім того, зафіксовано обстріли церков у Сумах, Чернігові, Харкові та інших містах. Священник УГКЦ Ігор Макар розповів, що під час поїздки на службу його автомобіль був цілеспрямовано атакований дроном — вибух вибив вікна, пошкодив двері, а сам священник отримав поранення.

Юристи МКС наголошують, що, згідно з міжнародним гуманітарним правом, релігійні споруди мають особливий захист, і руйнування храмів чи пам’яток культури можуть стати окремими пунктами у звинуваченнях проти керівництва РФ.