Як мозок вирішує, що приємно, а що огидно: вчені розкрили механізм сприйняття запахів

Американські нейробіологи вперше описали, як саме мозок класифікує запахи як приємні чи неприємні. Ключову роль у цьому процесі відіграє мигдалеподібне тіло. Вчені з Університету Флориди провели нове дослідження, яке дає відповідь на запитання, чому одні запахи ми сприймаємо з задоволенням, а інші викликають відразу. Як пише Earth.com, механізм сприйняття запахів виявився пов’язаним із тим, куди саме клітини мигдалеподібного тіла надсилають сигнали до мозку.«Запахи дуже потужно впливають на емоції. Вважається, що нюх здатен викликати сильніші емоції, ніж зір чи слух», — зазначив керівник дослідження, професор фармакології Ден Вессон. Як проводили дослідження Дослідження проводилося на мишах, чия нейробіологія значною мірою схожа з людською. Дослідники виявили два типи клітин у мигдалеподібному тілі, що реагують на запахи. Цікаво, що ці клітини можуть викликати як позитивні, так і негативні емоції — усе залежить від того, в яку частину мозку надсилається сигнал. «Це може зробити запах приємним або огидним. Усе залежить від напрямку сигналу в мозку», — пояснив Вессон. Нюх — це «найемоційніший» орган чуття Авторка дослідження Сара Сніффен підкреслила: нюх — це «найемоційніший» орган чуття. Люди постійно вдихають різноманітні запахи, і для декого це проходить непомітно, тоді як для інших може мати серйозні наслідки. Особливо це стосується людей із посттравматичним синдромом, тривожними розладами або аутизмом. Читайте також: Кнопка “відписатися” може буди небезпечною: як не потрапити в пастку шахраїв Як приклад, вчені наводять ситуацію, коли у людини запах лікарні асоціюється з болем або страхом, що викликає гостру емоційну реакцію. У перспективі це відкриття може допомогти створити методи лікування, які зменшуватимуть негативне сприйняття запахів або повертатимуть втрачене емоційне задоволення, наприклад, у разі втрати апетиту.«Емоції визначають якість життя. І ми тільки починаємо розуміти, як вони формуються у мозку. Це дає надію на покращення як фізичного, так і психічного здоров’я», — резюмував Вессон.