Чому Київ став містом каштанів: як звичне дерево перетворилося на символ столиці

Сьогодні каштани важко відокремити від образу Києва. Вони стали частиною міського пейзажу, літературного символізму, культури та навіть офіційної символіки столиці. Але історія їхньої появи на київських вулицях почалася не так давно і супроводжувалася легендами та міськими переказами.

Звідки взялися каштани у Києві

Гіркокаштан, відомий також як кінський каштан, походить із регіону Балкан і Греції. До Європи ці дерева потрапили у XVIII столітті, і швидко стали популярними для озеленення міст — зокрема, в Лондоні з’явилася перша каштанова алея.
У Києві перші згадки про каштани датуються 1798–1799 роками. Історик Максим Берлінський писав, що на Подолі їх вирощували виключно через декоративний цвіт.

Легенди про перші каштани в Києві

Одна з найбільш поетичних легенд пов’язана з митрополитом Петром Могилою — нібито ще у 1625 році він посадив каштан біля Свято-Троїцького монастиря. Однак документального підтвердження цьому немає.

Інша, більш відома версія пов’язана з губернатором Дмитром Бібіковим, який перед візитом імператора Миколи І у 1842 році начебто наказав висадити каштани на бульварі. Але цар, за легендою, наказав їх викорчувати і замінити на тополі. Міщани ж пересадили дерева у свої двори, і саме так каштани залишилися в місті. Проте історики сумніваються в достовірності цієї історії: за офіційними джерелами, Микола І того року в Києві не був.

Великі посадки XIX століття та післявоєнний Київ

Масове озеленення Києва каштанами розпочалося в XIX столітті. Наприклад, під час облаштування Маріїнського парку у 1876 році садівник Недзельський висадив каштани на його території.

Після Другої світової війни саме ці дерева стали символом відновлення: зруйнований Хрещатик активно озеленювали каштанами, що ще більше зміцнило їхній статус «офіційного дерева» столиці.

Каштани в літературі та культурі

Каштан закріпився в образі Києва й у творах українських митців. У романі “Місто” Валер’ян Підмогильний змальовує вулиці, обсаджені каштанами, як невід’ємну частину міського пейзажу. А поет Дмитро Павличко присвятив деревам вірш “Коли каштани в Києві цвітуть”, що ввійшов до його збірки “Київські сонети” (1976).
Весняне цвітіння каштанів стало символом початку нового життя для багатьох киян.

Каштан на гербі Києва

У 1969 році на офіційному гербі столиці з’явилася стилізована гілка квітучого каштана на червоному фоні. Над проєктом працювали художник Флоріан Юр’єв і скульптор Борис Довгань.
Каштан обрали як знак унікальності міста. Стилізовану форму гілки виконали у вигляді трикутника Серпінського — символу самоподібності та нескінченності. Це також було відсиланням до творчості українського графіка Георгія Нарбута.

Читайте також: Борщагівка — не через борщ: що відомо про назву одного з найвідоміших районів Києва

На жаль, у XXI столітті київські каштани стикаються з численними викликами. Через мінуючу міль, забруднення повітря та зміну клімату кількість дерев у місті значно зменшилася. За останні 10–15 років зникла велика частина насаджень, особливо на центральних вулицях — зокрема на Хрещатику, де частину каштанів замінили іншими рослинами, зокрема ялівцем.