Розмови про комах викликають у вас свербіж: наукове пояснення

Мозок здатний створювати фізичні відчуття лише завдяки уяві  

Коли ми говоримо або лише думаємо про комах, багато людей раптово починають чухатися, навіть якщо жодної істоти поблизу немає. Вчені пояснюють це явище як результат складної взаємодії емоцій, пам’яті та нейронних процесів у мозку.

Як мозок створює уявний свербіж

На думку неврологів, мозок не просто обробляє інформацію — він активно «конструює» нашу реальність. Тобто коли ми чуємо розповідь про комах на шкірі, активуються ділянки мозку, що відповідають за дотик, — і з’являється відчуття, наче щось повзе по тілу. Цей феномен має назву «заразний свербіж» і пов’язаний із роботою дзеркальних нейронів, які імітують дії та переживання інших людей, пише Huffpost.

Емоції як підсилювач

Свербіння також викликається емоційною реакцією, такою як огида, страх чи тривога. Активується мигдалина — центр емоцій у мозку — і підсилює неприємне тілесне відчуття. У деяких випадках це може навіть впливати на психічне здоров’я, якщо тривожність переростає в фантомні симптоми чи дерматологічні проблеми.

Еволюційне коріння

За словами дослідників, ця реакція має глибоке еволюційне підґрунтя: навіть уявний ризик зараження запускає захисний механізм. Така надмірна реакція, яка могла бути корисною в минулому, сьогодні часом перетворюється на джерело стресу — наприклад, під час перегляду документального фільму про вошей або обговорення теми у колективі.

Також на Крапці: Укус змії: чітка інструкція з першої допомоги та головні заборони

Не кожен відчуває свербіж, говорячи про комах. Це залежить від рівня тривожності, емпатії та чутливості до тілесних сигналів. Люди, схильні до гіперспостережливості, або ті, хто легко піддається впливу емоцій, можуть частіше відчувати такий свербіж — іноді навіть у соціальних ситуаціях, коли про це розповідають інші.

Як впоратися з відчуттям

Фахівці радять усвідомити, що відчуття спричинене не реальністю, а мозковими процесами. Допомогти можуть вправи на заземлення, перенаправлення уваги на реальні тілесні сигнали (наприклад, холодна вода або тактильні предмети), а також загальне зниження стресу. Вже саме усвідомлення природи свербежу знижує його інтенсивність і повертає контроль над відчуттями.