Нацгвардієць написав 16 пісень у полоні (відео)

У полоні Владислав перебував з 17 травня 2022 року по 19 квітня 2025 року

Нацгвардієць написав 16 пісень у полоні та випустив одну з них, яку присвятив мамі

Український захисник, який нещодавно повернувся з російського полону, продемонстрував надзвичайну стійкість духу та творчий хист, створивши значну кількість пісень за час ув’язнення. Попри відсутність будь-яких засобів для запису, його переживання знайшли вираз у музиці, і одна з цих глибоко особистих робіт вже побачила світ.

Історія гвардійця Владислава Каретника

Після закінчення Академії Національної гвардії у 2021 році та подальшої служби в Запоріжжі він був направлений на ротацію до Маріуполя, де і зустрів початок повномасштабного російського вторгнення. Владислав брав участь в обороні міста, спочатку перебуваючи на блокпосту, але після інтенсивних обстрілів він взяв командування на себе та організував переміщення техніки на територію заводу “Азовсталь”, де було розгорнуто необхідне для ремонту обладнання.

Полон та творчість

За словами Владислава, перебування на “Азовсталі” було надзвичайно важким випробуванням через постійні інтенсивні обстріли з усіх видів озброєння – з неба, моря та суходолу. Відчуття оточення та неможливості прорвати кільце призвело до усвідомлення, що вибору небагато: або загинути на заводі, або вийти в полон. Чоловік зізнається, що відчував страх під час виходу з “Азовсталі”. Проте сам полон виявився не менш жорстоким і важким періодом, супроводжуючись побиттям та тортурами, які, за його словами, не контролювалися та були немов “із зеленим світлом” для катів. Владислав провів в ув’язненні майже три роки – з 17 травня 2022 року по 19 квітня 2025 року.

Музика як порятунок

У важкі часи полону, коли найбільше чоловік боявся за долю своїх рідних, про яких нічого не знав, порятунком для нього стала музика. Владислав розповідає, що саме музика допомагала йому триматися, знаходити внутрішні сили та відволікатися від жахливої реальності ув’язнення.

Також читайте: Україна могла мати іншу назву: історик розкрив нові факти

Саме в полоні він почав складати пісні. За відсутності ручки та паперу, гвардієць був змушений запам’ятовувати придумані рядки, повторюючи їх у голові до двадцяти разів, щоб не забути жодного слова.

Перша пісня, яка почала формуватися у свідомості захисника, була присвячена його мамі – як вияв безмежної любові та вдячності за життя і виховання. Владислав ділиться, що найбільше в полоні він боявся не встигнути сказати мамі, як сильно її любить. Цю пісню, написану “у темряві, у тиші, де був тільки Бог, я і спогади”, він записав першою, щойно повернувшись на волю. За час полону він також отримував листи від рідних (три від мами) та друзів. Владислав мав змогу написати листа у відповідь, який дійшов до мами, але про пісню у ньому не згадував, бажаючи зробити сюрприз.

Загалом, за роки ув’язнення Владислав Каретник написав 16 пісень. Їхня тематика охоплює різні аспекти його життя та переживань – про друзів, про Україну, про Маріуполь, про війну та про сам полон. Захисник висловлює надію, що колись зможе записати всі ці композиції, давши їм життя за межами стін в’язниці.