День міжнародної солідарності трудящих: чому Україні не потрібне радянське свято

У 2017 році це свято було перейменовано на День праці

Щороку 1 травня українці відзначають День праці, однак це свято вже давно втратило зв’язок із радянським минулим. Сучасна Україна переосмислює цінності, відмовляючись від ідеологічного спадку колишнього СРСР.

Що відзначають 1 травня в Україні

Історія Дня праці бере свій початок у США, де в 1886 році робітники вийшли на страйк, вимагаючи 8-годинного робочого дня. Та ідеї соціальної справедливості, які стояли в основі цих протестів, були знецінені у Радянському Союзі — там 1 травня перетворили на ідеологічне дійство з гаслами й портретами вождів. Демонстрації були формальні, а реальні права працівників часто ігнорувалися.

Показовим є приклад 1986 року, коли після аварії на ЧАЕС влада провела травневу демонстрацію в Києві, попри небезпеку для здоров’я людей. Серед учасників були й діти, які не знали про рівень радіаційного забруднення. Це — яскрава ілюстрація того, наскільки життя окремої людини не цінувалося у системі, що прославляла працю лише на словах.

Сьогодні Україна відходить від символів, які пов’язані з імперським та радянським тиском. Відмова від святкування 1 травня як “Дня міжнародної солідарності трудящих” — не просто формальність, а крок до європейського мислення, де цінується гідність, права працівника і його безпека.

Вас також зацікавить: Найкоротші прізвища України: 12 унікальних родових імен, які носять одиниці

Українське суспільство дедалі більше усвідомлює: справжня повага до праці — це не паради, а забезпечення гідних умов, справедливої оплати та свободи вибору. І саме в цьому полягає новий сенс Дня праці в нашій країні.