Українські бойові роботи змінюють хід війни з Росією: подробиці та фото

На передовій випробовують десятки видів військових роботів

Україна активно використовує роботизовані системи у бойових діях проти російських окупантів. Автономні платформи тестують безпосередньо на передовій, перетворюючи фронт на поле випробувань новітніх технологій.

Однією з розробок став наземний робот «Змій», створений українськими інженерами для розмінування. Він рухається близько до землі, працює майже безшумно й дистанційно керується з укриття — це дозволяє знешкоджувати вибухівку максимально безпечно. Про це повідомляє The Telegraph.

Сили безпілотних систем — новий підрозділ ЗСУ

«Змій» є лише однією з багатьох моделей, що входять до нового підрозділу Збройних сил — Сил безпілотних систем. У 2025 році Україна планує залучити до 15 тисяч подібних бойових платформ.

Це стало відповіддю на нестачу особового складу: українські війська часто поступаються чисельно російським у співвідношенні один до трьох. На війні інженер з пультом у безпечному укритті нерідко ефективніший за озброєного солдата на передовій.

Які завдання ставлять перед роботами

Розробники підкреслюють: мета — не замінити живу силу, а зменшити ризики для неї та здобути технологічну перевагу. Україна першою у світі створила державну платформу Brave1 — кластер для військових інновацій у сфері робототехніки.

Бойові роботи вже працюють на фронті – це не лише дрони, а й наземні моделі з кулеметами. Вони здатні патрулювати, вести розвідку, транспортувати спорядження та навіть штурмувати позиції ворога.

Читайте також: ЗСУ розширює зону бойових дій на території РФ: що відомо

Реальні приклади бойового застосування

Наземна платформа D-21-12R, окрім стрільби, виконує інженерні завдання на передовій. А робот «Fury» брав участь у бою за Курськ у вересні 2024 року: за допомогою кулемета та дронів-камікадзе він зачистив російську траншею.

У грудні 2024 року поблизу Липців, Харківська область, відбулась перша повністю роботизована операція. У ній були задіяні повітряні й наземні системи, що дозволило досягти ефекту несподіваності — противник не очікував одночасної атаки з неба та землі.

Попри успіхи, частина роботів залишається великогабаритною, дорогою та чутливою до рельєфу. У Brave1 наголошують, що багато систем проходять бойові випробування і ще потребують доопрацювання.

Втім, уже зараз автономні машини виконують найбільш ризиковану роботу — вивезення поранених, перевезення вантажів та розмінування територій.

Штучний інтелект у військовій сфері вже не майбутнє, а реальність

ШІ дедалі активніше інтегрується в оборонну сферу. Сучасні дрони, як-от OWE-V від компанії Stark, здатні вражати цілі на відстані до 100 км, минаючи системи РЕБ.

Керівник компанії, колишній представник НАТО Філіп Локвуд, зазначив: перемоги не досягти старими методами, тому автономні системи — це ключ до майбутнього.

Експертка з військового ШІ Катерина Бондар підкреслює, що хоча технології самостійного виявлення та знищення цілей вже існують, остаточне рішення про відкриття вогню має залишатися за людиною.

У майбутньому, за її словами, алгоритми лише виконуватимуть накази, але важливо чітко прописати правила, аби уникнути цивільних втрат або помилкового вогню.

Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний застеріг, що Захід довго ігнорував потенціал автономних систем. У колонці для Defense One він написав, що Україна вже має унікальний досвід, який партнери повинні перейняти, аби бути готовими до нових типів воєн.