Чому українці несуть паски і крашанки на могили: давня традиція чи заборонений обряд

Після святкування Великодня в Україні настають упоминальні дні, зокрема Радониця (в народі — Проводи або Гробки), коли українці йдуть на цвинтар, щоб ушанувати пам’ять померлих. Одним із найпоширеніших звичаїв є принесення на могили пасок та крашанок.

Паска і крашанка як символи вічного життя

Паска та крашанка — головні символи Воскресіння Христового. Великодній хліб символізує вічне життя, а крашанка — перемогу над смертю та відродження. За словами вірян, коли ці атрибути кладуть на могили, вони наче передають померлим благу звістку: “Христос Воскрес!”

У деяких регіонах цей християнський звичай поєднується з давніми слов’янськими обрядами, де їжу залишали предкам, “ділячись” нею з ними. Подібні традиції збереглися в Україні протягом століть і передаються з покоління в покоління.

Читайте також: Фарбування яєць на Паску: звідки взялася традиція

Церква не заохочує застіль на цвинтарі

Попри глибоку традицію, церква критично ставиться до звички залишати їжу на могилах або влаштовувати поминальні застілля. Згідно з християнським вченням, головне вшанування покійного — це щира молитва, а не обрядові дії з їжею.

Проте в народній традиції залишається поширеною практика приносити цукерки, пироги, м’ясо чи інші страви, аби поділитися з нужденними або щоб ті, хто візьме частування, помолилися за душу покійного. Особливої ваги надають крашанкам, які залишають або роздають — вважається, що вони приносять добробут і захист у дім.

Що заборонено робити на кладовищі

Церква однозначно засуджує практику вживання алкоголю та куріння на цвинтарі, зокрема наливання чарки померлому або залишення цигарок. Такі дії мають язичницьке коріння і суперечать християнському світогляду.

Справжня шана померлому, за словами духовенства, полягає у молитві, світлій пам’яті та добрих справах, звершених за його душу, а не в демонстративних ритуалах, що можуть спотворити суть християнських поминальних традицій.