Шкільне рабство та культ особистості: що пережила дівчина, яка втекла з Північної Кореї

23-річна Белла Сео розповіла, як діти в КНДР змушені працювати, поклонятися Кімам і жити в злиднях Колишня мешканка Північної Кореї, 23-річна Белла Сео, яка нині проживає в Сеулі, поділилася вражаючими подробицями з життя в тоталітарній державі. У розмові з британським виданням Mirror вона описала суворі шкільні порядки, побої, голод та ідеологічний тиск, що панує під режимом родини Кімів. У школі головне — вірність Кімам, а не знання За словами Белли, основою шкільної освіти в КНДР є вивчення ідеологічних предметів, присвячених правлячій династії. З семи щоденних уроків два-три стосуються родини Кімів — їхньої "дитячої історії" та "революційного минулого". Читайте також: Пропагандист Соловйов пригрозив США та закликав “довбанути по Берліну” Загальний бал учня залежить насамперед від оцінок із цих дисциплін, навіть якщо інші предмети — математика, мови, фізкультура чи мистецтво — вивчаються на відмінно. Після школи — важка фізична праця та самокритика Навчальний день у школі КНДР не обмежується лише уроками. Учні змушені кілька годин після занять виконувати важку фізичну роботу. Белла згадує, як щодня носила мішки вагою до 25 кілограмів, заповнюючи кам’янистий двір піском. Щосуботи школярі брали участь у сесіях самокритики, де визнавали свої "ідейні недоліки". «День починався з прибирання портретів Кімів та співу пісень вірності», — пригадує Белла Сео. «Безкоштовна освіта» виявляється фінансовим тягарем для родин Попри офіційну безоплатність освіти, батьки зобов’язані фінансово підтримувати школу. Учні роблять внески на молодіжні проєкти, оплачують святкування днів народження вчителів, весілля та інші події. Деякі родини змушені голодувати, щоб заплатити ці "добровільні" внески. Тих, хто не сплачував, часто цькували однокласники або карали вчителі. «Місячної зарплати державного службовця не вистачало навіть на пляшку алкоголю», — каже Белла. Втеча через три країни до свободи Сім’я Белли жила з прибутків від контрабанди товарів з Китаю. Але після приходу до влади Кім Чен Ина ці канали перекрили, і родина залишилася без засобів до існування. Тоді вони зважилися на втечу. «Ми зібрали всі заощадження, перетнули гори до Китаю, звідти рушили до Лаосу, Таїланду, а потім вилетіли до Південної Кореї», — розповіла Белла.