Європа проти Орбана: як Брюссель та угорці готуються усунути прем’єра

ЄС більше не терпить проросійську політику Будапешта — готуються болючі санкції, позбавлення голосу та внутрішній політичний тиск Угорщина офіційно заявила про вихід із Міжнародного кримінального суду. Це стало черговим сигналом від прем'єра Віктора Орбана, спрямованим проти політики Євросоюзу. Така позиція доповнює тривалий перелік демаршів Угорщини: блокування санкцій проти Росії, зустрічі з Путіним, підрив демократії та саботаж допомоги Україні. Орбан неодноразово порушував правила, за якими заяви Європейської ради мають бути узгоджені всіма 27 країнами. Його головна мішень — підтримка України. Він блокує збільшення військової допомоги та просування заявки України на вступ до ЄС. Брюссель шукає "антидот" У Брюсселі наголошують, що Угорщина стала слабкою ланкою у великій європейській грі. Кожне продовження санкцій проти Росії залежить від одноголосного рішення, тож Орбан отримав важіль шантажу. Якщо влітку Угорщина знову заблокує продовження санкцій, ЄС ризикує повернути Путіну 240 мільярдів євро — заморожені активи, які Кремль може використати проти Європи. Читайте також: Угорщина грає на боці Путіна: глава МЗС Естонії закликав позбавити Орбана права голосу в ЄС Ще недавно єврочиновники запевняли, що позбавити Угорщину права голосу неможливо. Але ситуація змінилася. Орбан перетворився з "незручного партнера" на реальну загрозу єдності та безпеці ЄС. Тож тепер активно обговорюється застосування Статті 7 Договору про ЄС — відомої як "ядерний варіант". Протиотрута з Німеччини та Естонії Німецький уряд запропонував жорсткі зміни: країни, що не дотримуються принципів верховенства права, мають втратити фінансування й голос у Раді ЄС. Хоча Угорщина прямо не згадується, очевидно, що ці ініціативи стосуються саме її. Також Німеччина лобіює перехід до голосування кваліфікованою більшістю — щоб обійти угорське вето з питань зовнішньої політики та санкцій. А глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна прямо заявив, що настав час скористатися Статтею 7, адже дії Орбана давно суперечать європейській безпеці. У 2018 році Європарламент уже запускав процедуру за Статтею 7 проти Угорщини, але вона зупинилася через політичні розбіжності. У 2022-му Єврокомісія заморозила Угорщині 22 мільярди євро, однак більшу частину згодом розморозили, що викликало обурення в ЄС і не вплинуло на позицію Будапешта. 2025 року в Угорщині заплановані парламентські вибори. Опозиція активізується, а рейтинг Орбана поступово знижується. ЄС сподівається, що внутрішній тиск, санкції та політична ізоляція врешті змінять курс країни. Угорці масово виступають проти Орбана Орбан роками будував політику на консервативних та націоналістичних гаслах. Його риторика об’єднувала боротьбу проти міграції, ісламу, ЛГБТ та ідею "єдиної Угорщини" — з особливим акцентом на етнічних угорців, які проживають за межами країни. Усі ці меседжі стали основою офіційної державної політики, включно з просуванням образу Великої Угорщини. Завдяки апеляції до історичної величі країни та боротьбі проти "зовнішніх ворогів", Орбан багато років здобував підтримку більшості. Але ситуація суттєво змінилася — громадяни дедалі критичніше сприймають дії уряду. На тлі амбітних гасел уряду, угорці дедалі частіше стикаються з реальними труднощами. У країні скорочують соціальні виплати, а податки зростають. Інфляція, ослаблений форинт, зростання цін — усе це вдаряє по гаманцях простих людей. Незважаючи на обіцянки прем’єра, що "2025 рік стане проривним", подібні заяви звучали і у 2023, і у 2024 — результатів угорці так і не побачили. Це лише підживлює розчарування, особливо на фоні підозр у корупції, авторитарних підходів до управління та відкритого протистояння з ЄС. Невдоволення вже не обмежується соціальними мережами чи кухонними розмовами — в Угорщині проходять масові акції протесту. Багатотисячні мітинги закликають до відставки Орбана. Лідером руху спротиву стала опозиційна партія TISZA ("Повага і свобода"), очолювана депутатом Європарламенту Петером Мадяром. Політик відкрито заявляє про намір завершити 15-річне правління Орбана та повернути Угорщину до проєвропейського курсу. Вибори до національного парламенту Угорщини заплановані на весну 2026 року, але політична боротьба вже набирає обертів. За результатами останніх соцопитувань, партія TISZA лідирує з 42%, залишивши позаду партію Орбана Fidesz, яка має 39%. Це підтверджує і тенденція, зафіксована на євровиборах — тоді TISZA набрала 30% голосів, показавши рекордний результат. Для партії Орбана це було найгірше голосування на рівні ЄС за всю її історію. Поступове зростання популярності опозиції вказує на серйозні зміни в настроях угорського суспільства. Якщо динаміка збережеться, Орбан ризикує втратити владу вперше за 15 років. При цьому наростає і зовнішній тиск — зближення з Кремлем, конфлікт із Брюсселем та зростання соціального невдоволення створюють передумови для глибокої політичної трансформації. Нав’язлива боротьба з Україною Орбан після саміту ЄС у грудні 2023 року пообіцяв робити все можливе, щоб зупинити вступ України до Європейського Союзу. Незважаючи на офіційне запрошення до переговорів, Будапешт знову вдається до політичного шантажу. На саміті лідерів ЄС наприкінці 2023 року було ухвалене історичне рішення – розпочати переговори з Україною про вступ до Європейського Союзу. Водночас прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан одразу заявив про свій намір перешкоджати цьому процесу. Він заявив, що у національних парламентів, зокрема угорського, буде щонайменше “75 можливостей” зупинити вступ України до ЄС. Орбан також підкреслив, що з боку Угорщини буде застосоване “ручне гальмування”. У середині квітня в Угорщині стартує національне голосування, за допомогою якого влада нібито хоче з’ясувати ставлення населення до вступу України в Євросоюз. Цей механізм не має юридичної сили, але активно використовується Орбаном для політичних цілей. Голосування триватиме до 20 червня. У бюлетенях уряд навмисно вказав “ризики”, пов’язані з євроінтеграцією України. Серед них: зниження зарплат, збільшення конкуренції на ринку праці, знищення угорських ферм, наплив “озброєних українських бандитів”, навіть загроза здоров’ю через нібито відсутність щеплень в Україні. Більшість із цих тез перегукується з кремлівськими наративами. Європейські лідери дедалі відвертіше говорять про небезпеку політики Орбана. Як зазначив колишній посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині Олександр Левченко в коментарі OBOZ.UA, дії прем’єра Угорщини давно викликають роздратування в ЄС. Левченко наголосив, що Орбан систематично вставляє “палки в колеса” – то в питаннях санкцій проти РФ, то щодо підтримки України. Водночас він все частіше опиняється у політичній ізоляції, оскільки позиції Угорщини часто суперечать спільним рішенням ЄС. За словами експерта, референдум потрібен Орбану як спосіб відбілювання власної проросійської політики. Адже таким чином можна заявити, що рішення – це нібито воля народу, а не його особиста ініціатива чи зовнішній вплив. Левченко також розвінчав міфи, які Орбан озвучує щодо України. За його словами, українська сільськогосподарська продукція сертифікована, а рівень вакцинації вищий, ніж у частини країн ЄС. Щодо конкуренції – саме вона є основою європейського ринку, тож страхи угорців перед “дешевою робочою силою” безпідставні. Наступні парламентські вибори в Угорщині мають відбутися навесні 2026 року. Хоча партія Орбана залишається при владі вже понад 15 років, її позиції останнім часом слабшають. У Європарламенті Fidesz показала найгірший результат за свою історію, а опозиційна партія TISZA набирає популярності. ЄС вже підготував нові механізми впливу на Будапешт, які можуть обмежити фінансування Угорщини через політику Орбана. Це може стати потужним сигналом для угорських виборців, адже втрата європейських коштів – реальна загроза для добробуту населення.