Петро Капіца: нобелівський лауреат, який обдурив радянську владу

Петро Капіца, один з небагатьох українців, що здобули Нобелівську премію, увійшов в історію не лише завдяки своїм науковим досягненням, але й через його незламну позицію перед радянською владою. Хоча він здобув світову славу у фізиці та інженерії, він не залишив жодної частини своєї Нобелівської премії у радянській скарбниці, надіславши її грошовий еквівалент на рахунок у шведському банку.

Сергій Петрович Капіца

Петро Капіца народився у 1894 році в Кронштадті в родині з аристократичними коріннями. Після неуспішного навчання в гімназії він вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Його талант в технічних науках привернув увагу академіка Абрама Йоффе, що призвело до початку його наукової кар’єри. У 1921 році Капіца виїхав до Великобританії, де працював у Кавендійській лабораторії під керівництвом Ернеста Резерфорда.

Наукові досягнення та конфлікт з радянською владою

Науковий шлях Капіци швидко привів його до міжнародного визнання. Він став членом Лондонського королівського товариства та здобув керівні позиції в дослідницьких лабораторіях. Проте радянське керівництво не схвалювало його часті поїздки за кордон, що підривало авторитет режиму. У 1934 році Капіцу затримали в Радянському Союзі, заблокувавши його можливості для подальшої роботи за кордоном.

Раніше на Крапці: Син євреїв з України здійснив перший у світі дзвінок з мобільного: як це було

Період після арешту та наукові досягнення в СРСР

У період Другої світової війни, Капіца працював над кисневими установками для вибухівки та увійшов до радянського атомного проєкту. Попри незадоволення радянських вождів його методами роботи, він не припиняв наукову діяльність, а після смерті Сталіна повернувся до своїх досліджень. У 1965 році Капіца зміг виїхати за кордон і отримав золоту медаль Нільса Бора.

Нобелівська премія та спадщина

У 1978 році Петро Капіца отримав Нобелівську премію з фізики за фундаментальні досягнення в галузі низьких температур. На відміну від традиції, його Нобелівська промова не була присвячена нагородженій роботі, а новим інтересам в галузі термоядерної реакції. Його наукова діяльність не припинялася до кінця життя. Капіца помер у 1984 році.

Петро Капіца залишив по собі величезну наукову спадщину та став символом інтелектуальної свободи в умовах тоталітарного режиму. На його честь названо астероїд, а його родина продовжила його справу в науці та освіті.