Технологічний глухий кут: чому Росія відстає у сфері штучного інтелекту

Президент Росії Володимир Путін не користується інтернетом і не має смартфона. Ще десять років тому він змусив своє оточення повернутися до використання друкарських машинок. Такий підхід до технологій відображає загальну ситуацію в країні: Росія значно відстає у сфері штучного інтелекту. Як повідомляє Financial Times, офіцер російської розвідки, який утік на Захід, підтвердив, що Кремль не має доступу до передових технологій через міжнародні санкції. Наслідки санкцій для розвитку ШІ Глобальні обмеження призвели до технологічного відставання Росії. За даними Радіо Свобода, найбільший російський державний банк «Сбербанк» зміг придбати лише 9000 графічних процесорів від початку повномасштабної війни. Для порівняння, Microsoft за той самий період закупила майже 500 тисяч подібних пристроїв. Читайте також: Закінчення війни не буде: у Трампа визнали, що РФ проти миру Через це Росія займає 31 місце у Глобальному індексі ШІ від Tortoise Media, поступаючись навіть таким країнам, як Португалія, Норвегія, Ірландія та Люксембург. Військові перспективи: армія без технологій Штучний інтелект дедалі більше впливає на ведення сучасних війн. Без доступу до передових напівпровідників Росія ризикує залишитися поза технологічною гонкою. Експерти вважають, що без ШІ Москва не зможе розвивати сучасну армію. Якщо війна проти України триватиме ще кілька років, розрив між російськими та європейськими військовими технологіями може зрости в десятки разів. Як Захід може використати ситуацію Позбавлення Росії доступу до високотехнологічних чипів може стати ефективною стратегією стримування її агресії. Аналітики закликають союзників України: Не скасовувати санкції на постачання напівпровідників; Сприяти еміграції ІТ-фахівців із Росії шляхом спрощених візових програм; Донести до російських еліт масштаби технологічного відставання країни, що може підірвати підтримку Путіна. Чи зможе Кремль подолати кризу Попри серйозні проблеми, Росія намагається наздогнати конкурентів. «Сбербанк» веде переговори з Китаєм щодо спільних досліджень у сфері ШІ. Крім того, кадрові перестановки, зокрема звільнення 68-річного голови «Роскосмосу» Юрія Борисова та призначення 39-річного Дмитра Баканова, можуть свідчити про спроби омолодження керівництва. Однак ключовим залишається питання: чи вистачить Росії ресурсів для технологічного прориву? Адже у світі 21 століття недостатньо мати армію та ядерну зброю — потрібен штучний інтелект.