“Пасха” чи “Великдень”, “куліч” чи “паска”: як правильно говорити

Святкування Великодня в Україні неможливе без традиційних обрядів і смачних страв. Проте не всі знають, як правильно називати це свято та його атрибути українською мовою.

Пояснюємо, що потрібно використовувати, а що краще уникати.

Як правильно називати свято: “Пасха” чи “Великдень”

Найпоширенішою та правильною назвою свята є “Великдень”. Відповідно до словників української мови, саме це слово є основним. Воно походить від виразу “Великий день”, який вказує на значущість події – Воскресіння Христове.

Однак в українському мовному просторі зустрічається й інша форма – “Пасха”. Це слово запозичене з єврейської мови, де воно означає свято Пейсах, пов’язане з виходом євреїв з Єгипту. Тому “Пасха” є частиною єврейської традиції, а не християнської.

Професор філологічних наук Олександр Пономарів зазначає, що “Воскресіння Христове” є урочистою церковною назвою, яка поширена не лише серед священників, але й в літературі.

Читайте також: Ідеальний і швидкий: рецепт вологої паски на Великдень

Великодні страви: “паска” чи “куліч”

З приводу обрядових страв на Великдень, правильним є використання терміну “паска”. Це слово має єврейське коріння і тісно пов’язане з святом Пасхи. “Куліч”, на думку мовознавців, є російським варіантом назви великоднього хліба. Справжня “паска” може готуватися з різних інгредієнтів, включаючи борошно.

Крім того, останнім часом в Україні став поширеним термін “творог”, що є калькою з російської мови. В українському варіанті правильно вживати “сир”, а для опису великодніх десертів – “сирна паска”.

Атрибутика Великодня: “крашанки” чи “писанки”

Коли мова йде про розфарбовані курячі яйця, правильними термінами є “крашанки” (якщо яйця пофарбовані в один колір) та “писанки” (якщо на них є орнамент).

У жодному разі не слід використовувати слово “яєчка”, оскільки це є вульгаризмом і позначає статеві органи чоловічої статевої системи.