Уповільнений Чорнобиль: російські атомні човни гниють в Арктиці

Росія все ще намагається повернути їх, але на заваді стає низка причин 

Північний Льодовитий океан став одним з найбільш радіоактивних морських регіонів колишнього Союзу через численні атомні підводні човни, що гниють на дні.

Як зазначив експерт в галузі оборонних технологій, колишній консультант Пентагону Рубен Ф. Джонсон, на дні Льодовитого океану триває розпад радіоактивних підводних човнів радянської армії. І Росія все ще готується повернути їх.

Російський радіоактивний жах

Протягом 17 років Москва обіцяла прибрати дві радянські атомні субмарини та чотири реакторні модулі, що знаходяться на дні океану. І лише у березні 2020 року президент Росії Володимир Путін підготував проєкт указу про підйом цих човнів. Цей крок мав зменшити кількість радіоактивного матеріалу у Північному Льодовитому океані на 90 відсотків.

Два атомні підводні човни містять мільйон кюрі радіації, що еквівалентно 25% радіації, що викинулась у перший місяць катастрофи на Фукусімі.

Ці човни назвали російським «уповільненим» Чорнобилем на морі — катастрофою, яка вже давно продовжується та продовжує погіршуватися.

Раніше: Кінець війни близько? Якими можуть бути умови досягнення миру

Радянський Союз мав звичку скидати свої радіоактивні проблеми у морі. Книга 1993 року, опублікована екологом Олексієм Яблоковим, коли він був міністром довкілля, докладно описала кількість ядерних суден, скинутих на дно океану. Вона окреслила масштаби проблеми, хоча багато інформації з цієї книги була довгі роки засуджена як державна таємниця.

Війна та непереборні витрати

Величезна кількість атомних підводних човнів, що залишилися після холодної війни, потребувала виведення з експлуатації. США та СРСР побудували понад 400 атомних підводних човнів, і ці судна були критично важливими для обох країн як частина їхніх оборонних систем.

Однак згодом стало очевидно, що ці човни, хоч і мали стратегічне значення, потребують виведення з експлуатації. Вже до 1990-х років Росія мала великий флот атомних підводних човнів, який треба було вивести з експлуатації та утилізувати.

Однак Росія не змогла розв’язати цю проблему через економічні труднощі у 1990-х роках. Належний висновок з експлуатації атомних суден вимагав значних ресурсів та часу, включаючи утилізацію ядерних реакторів, стрижнів, що управляють, та інших елементів.

До певного часу Росія співпрацювала з іншими країнами, зокрема Норвегією, для утилізації свого атомного флоту. Проте війна в Україні та міжнародні санкції значно сповільнили ці зусилля.