Сенсаційне відкриття щодо роботи мозку: науковці пояснили “ефект дверей”

Через перезавантаження мозку людина забуває, чому пішла до кімнати 

Кожен з нас стикався з ситуацією, коли, перейшовши в іншу кімнату, раптово забуваєш, навіщо туди йшов. Це явище, відоме як “ефект дверей”, вже давно цікавить вчених, які намагаються з’ясувати причини цього дивного феномену. Нові дослідження пролили світло на механізми, що лежать в основі цього ефекту.

Згідно з дослідженнями, “ефект дверей” пов’язаний з тим, як наш мозок організовує пам’ять, поділяючи досвід на окремі епізоди, або “моделі горизонту подій”. Перехід через двері служить своєрідним кордоном між цими епізодами, що призводить до оновлення інформаційних моделей в мозку та може спричинити короткочасну втрату інформації, пов’язаної з попереднім середовищем.

Ефект дверей

Експерименти, проведені у 2011 році в Університеті Нотр-Дам, показали, що учасники частіше забували завдання після проходження через двері, навіть у віртуальному середовищі. Це підтверджує, що саме перехід через кордон, а не фізична зміна місця, відіграє ключову роль у виникненні “ефекту дверей”. Професор психології Ґабріель Редванскі пояснив, що двері діють як своєрідний роздільник подій у нашій свідомості, порушуючи зв’язок між наміром та місцем його виконання.

Вас також зацікавить: Рибу Судного дня знайшли на пляжі в Мексиці: очікуються катастрофи

Однак, пізніші дослідження, проведені у 2021 році з використанням віртуальної реальності, поставили під сумнів попередні висновки. “Ефект дверей” спостерігався лише тоді, коли учасники виконували додаткові завдання з підрахунком, що перевантажувало їхню робочу пам’ять. Це свідчить про те, що не тільки перехід через двері, але й когнітивне навантаження та зміна контексту можуть сприяти забуванню.

Таким чином, сучасні дослідження показують, що “ефект дверей” є складним явищем, на яке впливає не лише фізичний перехід між просторами, але й когнітивне навантаження та зміна контексту. Перевантаження робочої пам’яті робить нас більш схильними до короткочасного забуття, що може проявлятися як “ефект дверей”.