Сергій Корольов: трагічна історія життя українського “батька космонавтики”

Сергій Павлович Корольов – видатний український вчений, якого часто називають “батьком космонавтики”.

Корольов народився 12 січня 1907 року в Житомирі. Його внесок у розвиток космічної галузі важко переоцінити: під його керівництвом було запущено перші штучні супутники та здійснено перший пілотований політ у космос. Однак шлях до цих здобутків був сповнений важких випробувань і трагедій.

Життєвий шлях Сергія Корольова

Сергій Павлович Корольов з’явився на світ 12 січня 1907 року (30 грудня 1906 року за старим стилем) у Житомирі, який тоді належав до Волинської губернії. Його батько, Павло Якович, працював учителем словесності, а мати, Марія Миколаївна Москаленко, походила з купецької родини з Ніжина.

Раннє дитинство Сергія було непростим. Коли йому виповнилося три роки, батьки розлучилися. Хлопчик залишився жити з бабусею та дідусем у Ніжині, де вперше зустрівся зі своєю великою мрією — авіацією. На одному з місцевих ярмарків він побачив невеликий літак, що назавжди запалив у ньому жагу до неба та літальних апаратів.

У 1917 році, після одруження матері з Григорієм Баланчиним, сім’я переїхала до Одеси. Там Сергій здобував домашню освіту, а згодом, у 16 років, вступив до будівельної школи. Під час навчання він освоїв професії муляра та покрівельника, проте його серце завжди прагнуло до авіації, яка згодом стала справою всього його життя.

Кар’єра в авіації та ракетобудуванні

Після завершення будівельної школи Сергій Корольов вирішив присвятити своє життя авіації. Дізнавшись про факультет механіки в Київському політехнічному інституті, де готували авіаційних інженерів, він склав вступні іспити та став студентом. Однак через відсутність робітничого походження, яке надавало право на безкоштовне навчання, Сергію доводилося поєднувати лекції з роботою. Щоб заробити на навчання, щоранку він продавав газети, отримуючи за це 8 рублів.

Після двох років навчання Корольов перевівся до Московського вищого технічного училища ім. Баумана, де швидко зарекомендував себе талановитим планеристом і початківцем авіаконструктором. Він отримав звання “пілот-паритель”, а його дипломна робота, виконана під керівництвом відомого конструктора Андрія Туполєва, стала справжнім проривом. Сергій представив проєкт свого першого літака СК-4, який успішно пройшов випробування.

У 1930 році Корольов розробив і випробував новий планер “СК-3 Червона зірка”, однак особисто брати участь у його тестуванні не зміг через тиф, яким він тяжко захворів. Ускладнення від хвороби призвели до серйозних проблем зі здоров’ям, і лікарі були змушені провести трепанацію черепа.

Після важкої хвороби та складної операції Сергій Корольов отримав інвалідність, але не втратив сили духу. Щоб відволіктися від постійного головного болю, він почав активно вивчати роботи Костянтина Ціолковського, зокрема його праці з реактивної авіації. Однією з найважливіших для нього стала книга “Реактивний літак”, яка надихнула Сергія на дослідження у сфері реактивного руху.

Корольов очолив науково-технічну раду, що займалася розробкою ракетної техніки. Основна увага приділялася створенню не лише літальних апаратів, а й ракетної зброї для оборони країни. У вересні 1933 року Корольова призначили заступником директора реактивного інституту. Однак на цій посаді він пробув недовго, залишивши її менш ніж за рік.

Попри звільнення, Сергій не припинив наукову діяльність. Він залишився працювати в інституті на посаді звичайного інженера, адже його головною метою було не кар’єрне зростання, а реалізація ідей у сфері ракетобудування. У цей період Корольов зосередився на розробці крилатих ракет і запропонував концепцію ракетного винищувача-перехоплювача, яка стала важливим кроком у розвитку авіаційної та оборонної техніки.

Репресії та табори

Під час випробувань нових розробок у реактивному інституті сталася аварія — вибух трубопроводу, який призвів до серйозного поранення Сергія Корольова. Він провів місяць у лікарні, відновлюючись після травми. Проте одразу після виписки, 27 червня 1938 року, його заарештували за звинуваченням у причетності до контрреволюційної троцькістської організації, яка нібито діяла в інституті.

Ці звинувачення ґрунтувалися на показах співробітників, яких затримали раніше. Під час слідства Сергія піддавали жорстоким допитам і тортурам, що призвело до зламаних щелеп та сильних фізичних і моральних страждань.

За вироком Корольова позбавили громадянських прав, конфіскували майно і засудили до 10 років заслання на Колиму. Для багатьох такий вирок означав фактично смертний вирок.

Після п’яти місяців на Колимі Сергій Корольов опинився на межі життя. Виснаження, втрата зубів через цингу та серйозні проблеми із серцем поставили його у критичний стан. Проте доля виявилася прихильною завдяки зусиллям близьких та колег.

Мати Корольова, Марія Миколаївна, звернулася по допомогу до відомих депутатів і льотчиків Михайла Громова та Валентини Гризодубової, яких знала особисто. Водночас авіаконструктор Андрій Туполєв активно клопотався про переведення Сергія до спеціального тюремного конструкторського бюро, відомого як “шарага”.

Завдяки цьому справа Корольова була переглянута, і він отримав можливість займатися улюбленою справою навіть за умов ув’язнення. Спочатку він працював над створенням літаків Пе-2 та Ту-2, який став найкращим фронтовим бомбардувальником. Згодом у Казанському ОКБ-16 Сергій Корольов брав участь у розробці ракетних двигунів для авіації, що стало важливим етапом у його кар’єрі.

Читайте також: Космічний зонд BepiColombo зробив рідкісні знімки Меркурія

Повернення до науки та космічні здобутки

У 1944 році Сергій Корольов достроково вийшов з ув’язнення, хоч і без офіційної реабілітації. Його новим етапом стала викладацька діяльність у Казанському авіаційному інституті, де він працював на кафедрі реактивних двигунів.

Вже у 1946 році Корольов очолив відділ у НДІ-88 – ключовому науково-дослідному центрі космічної галузі. Незабаром він став головним конструктором установи. Його перші проєкти були зосереджені на розробці балістичних ракет із дальністю польоту 300–600 кілометрів.

У 1956 році під керівництвом Корольова була створена революційна міжконтинентальна балістична ракета Р-7, здатна подолати 8 тисяч кілометрів. Випробування цієї ракети відбулися на казахстанському полігоні, який пізніше отримав назву космодрому “Байконур”. Також він керував створенням експериментальної ракети РТ-1 на твердому паливі, що стала черговим проривом у ракетобудуванні.

Дослідження, що проводились під керівництвом Сергія Корольова, мали величезне значення для оборони СРСР, однак головною метою для нього було освоєння космосу. Першим великим кроком у цьому напрямку стало відправлення 4 жовтня 1957 року першого в історії штучного супутника на орбіту Землі. Лише через місяць, у листопаді того ж року, на орбіту було виведено другий супутник із собакою Лайкою на борту.

12 квітня 1961 року під керівництвом Корольова був здійснений історичний політ першого пілотованого космічного корабля “Схід-1”, на якому до космосу вирушив Юрій Гагарін.

Команда Корольова також активно працювала над важливими проєктами, такими як освоєння Місяця та Марса, а також створення пілотованої орбітальної космічної станції, відкриваючи нові горизонти для людства в космічних дослідженнях.

Смерть Сергія Корольова

У грудні 1965 року здоров’я Сергія Павловича Корольова різко погіршилось, і після обстеження в Кремлівській лікарні йому була рекомендована операція для видалення поліпів у прямій кишці. Однак під час хірургічного втручання виникла непередбачена кровотеча. Щоб її зупинити, медична команда під керівництвом міністра охорони здоров’я Петровського вирішила розкрити черевну порожнину, де виявили злоякісну пухлину. Її успішно видалили, але через проблеми з диханням, спричинені ускладненнями від зламаних щелеп, не вдалося ввести дихальну трубку. Серце Корольова не витримало, і він помер під час операції від гострої серцевої недостатності. Його прах поховали в урні в Кремлівській стіні, однак для багатьох українців Корольов назавжди залишився національним героєм.

Сергій Корольов – українець, який змінив світ

Попри те, що в багатьох енциклопедіях Корольова називають “російським ученим”, у всіх офіційних документах він незмінно вказував свою національність як “українець”. Його життя є прикладом того, як важкі випробування можуть привести до великих досягнень.

Сергій Корольов залишив незабутній слід в історії космонавтики, і його ім’я назавжди пов’язане з підкоренням космосу.