Тривалість земної доби, яка традиційно вважається фіксованою в 24 години, насправді змінюється під впливом різних факторів.
Нове дослідження швейцарських учених із Вищої технічної школи Цюриха пролило світло на ці процеси. Використовуючи нейромережі та аналіз даних за період з 720 року до нашої ери до 2020 року, вчені виявили ключові причини змін у швидкості обертання нашої планети, повідомляє Geophysical Research Letters.
Читайте також: Google зробив прорив у квантових обчисленнях: створено унікальний чіп
Чому доба на Землі стає довшою
Головним чинником, що впливає на тривалість доби, є рух розпеченої речовини в ядрі Землі. Ці процеси можуть змінювати тривалість доби на 3-4 мілісекунди в тисячолітній перспективі, а в межах десятиліть — на 2-3 мілісекунди.
Також важливим є гравітаційний вплив Місяця. Так зване приливне тертя уповільнює обертання планети, додаючи до тривалості доби приблизно 2,4 мілісекунди за кожне сторіччя. Водночас післяльодовикове відновлення Землі, яке прискорює її обертання, скорочує добу на 0,8 мілісекунди за сторіччя.
Сукупний вплив цих факторів призводить до поступового подовження доби на 1,72 мілісекунди за століття.
Попри поширену думку про значний вплив кліматичних змін, вчені встановили, що їхній ефект на довжину доби є мінімальним — лише 0,4 мілісекунди.
Дослідники зауважують, що зростання тривалості доби не є лінійним через хаотичність процесів у ядрі планети. Однак загальний тренд вказує на поступове подовження доби через вплив Місяця.
Збройні Сили України завзято знищують російських загарбників: щоб підтримати їх, ви можете підтримати їх донатами на «Повернись живим» та «Сталеві крила». Станьте частиною історії та захистіть Україну, приєднуйтесь до "Гвардії Наступу". 🇺🇦