Бучанські відьми: як жінки захищають небо Київщини від ворожих “Шахедів”

Під Києвом є унікальний підрозділ жінок, які протистоять російським дронам “Шахед”.

Це “Бучанські відьми” — група дівчат з різних професій, об’єднаних одним бажанням: боротися за свою землю. Вони використовують стародавню зброю, радянські кулемети “Максим”, і разом з іншими захисниками тримають оборону на Київщині. Про це повідомляє ТСН.ua.

Читайте також: Морські дрони Sea Baby билися з літаками та вертольотами РФ в Керченській бухті (відео)

Що відомо про “Бучанських відьом”

Людмила Лисенко, одна з учасниць цього підрозділу, живе у Бучі, де разом із родиною пережила важкі часи на початку війни. Після звільнення міста вона не обмежилася лише волонтерською діяльністю, а вирішила взяти зброю в руки. Кожен тиждень Людмила на добу стає “Бучанською відьмою” — захищає свою рідну землю від ворожих дронів.

Серед дівчат у підрозділі є представниці різних професій — від лікарів до кондитерів. Їх об’єднує не тільки бажання захищати країну, а й прагнення бути ефективними в обороні.

Вони проходять навчання на полігонах, яке включає тренування зі стрільби, маскування та спільної роботи в умовах бойових дій. Інструктор “Італієць” вимагає від них максимальних зусиль, адже кожна помилка може коштувати життя.

Одним з основних завдань є вміння працювати в команді, адже в разі нападу ворожої диверсійно-розвідувальної групи вони мають діяти злагоджено, прикриваючи одна одну.

На чергуванні вони використовують старі кулемети “Максим”, яким вже понад 80 років. Попри їхній вік, зброя ще здатна стріляти, але для цього її потрібно вміти “оживити”. Людмила та її колеги вже збили кілька дронів, однак вони зазначають, що для ефективнішої оборони потрібно більше кулеметів.

Для кожної з “Бучанських відьом” причина боротьби дуже особиста. Для Людмили, наприклад, це захист дітей від можливих загроз. Вона не хоче, щоб до її дітей дотягнувся “навіжений сусід”, який намагається знищити їхнє майбутнє.

Захисниці Київщини стоять на посту не лише вночі, коли лунає повітряна тривога, а й вдень, забезпечуючи безпеку рідної землі.