Чому в Україні не треба так багато фахівців з вищою освітою

В Україні існує поширена думка, що вища освіта є обов’язковою, через що багато випускників обирають університети замість професійно-технічних училищ.

Проте, на думку ексдержсекретаря Міносвіти Сергія Захаріна, державі потрібні не тільки дипломовані фахівці, а й кваліфіковані робітники. Захарін в інтерв’ю OBOZ.ua підкреслив, що змінити суспільні установки щодо престижу робітничих професій буде складно, попри освітні реформи.

Читайте також: Названо найпопулярніші професії в Україні: кого шукають роботодавці

Україні не треба так багато фахівців із вищою освітою

За його словами, Міністерство освіти здійснило кроки для підтримки профтехосвіти, спростивши вступні процедури. Однак повернути інтерес до училищ можна лише комплексними зусиллями – на державному рівні, з підтримкою роботодавців і громадськості.

Захарін навів приклад Швеції, де лише третина працюючих має вищу освіту, але країна є лідером у сфері високих технологій та інновацій. Все тому, що в Швеції багато професій не вимагають університетського диплома: працівники можуть просуватися кар’єрними сходами завдяки курсам та тренінгам, без здобуття повної вищої освіти.

Захарін також зазначив, що Міністерство освіти потребує допомоги для популяризації робітничих професій, однак заплановані для цього заходи, зокрема створення тристоронньої соціально-економічної ради, поки не реалізовані. На його думку, щоб змінити ставлення до профтехосвіти, потрібна активна співпраця між державою, роботодавцями та суспільством.

Проблеми української освіти

У 2024 році багато українських університетів отримали нових керівників — ректорів, адже попередні очільники займали ці посади десятиліттями. Важливо, щоб нові ректори були налаштовані на глибокі зміни, спрямовані на підвищення якості освіти, оскільки саме це є основою для розвитку університетів.

За словами Захаріна, ректор має створювати умови, що забезпечать доступ до сучасних освітніх технологій, якісного навчального процесу, та співпраці з роботодавцями, а також сприяти академічній мобільності та забезпеченню університетів ресурсами.

В останні роки значна кількість університетів через обмежену кількість вступників вступає у жорстку конкуренцію за абітурієнтів, що іноді призводить до зниження якості освіти. Багато закладів зберігають контингент студентів заради прибутку, хоча рівень знань таких студентів часто не відповідає стандартам. Це призводить до надмірного випуску дипломованих спеціалістів, які не завжди можуть знайти роботу за фахом.

Ще одна проблема полягає в «роздутості» системи освіти: надмірна кількість закладів, не всі з яких мають необхідні ресурси для якісного навчання, призводить до конкуренції, що не завжди забезпечує прогрес. Оптимізація мережі вищих навчальних закладів може бути необхідною, але цей процес потребує обережного підходу, щоб не втратити важливі наукові та освітні досягнення, які будуть корисними для майбутнього.

Експерт наголосив, що університетам потрібна фінансова автономія, щоб гнучко реагувати на запити ринку та державні потреби. Держава та приватні структури можуть виступати замовниками освітніх послуг, що має стимулювати заклади орієнтуватися на якість підготовки спеціалістів. Ректори повинні мати ресурси для мотивації викладачів, а викладачі — можливості для професійного розвитку та підвищення результатів своєї діяльності.