Ці прізвища в давнину давали самовпевненим і самозакоханим українцям

Ці прізвища в давнину давали самовпевненим і самозакоханим українцям

Можливо, ваше прізвище розкриває пихатість предків

За кожним українським прізвищем стоїть історія, воно несе в собі відголос минулого, розкриваючи не лише місце проживання чи характер людини, але і її особисті якості.

Ці прізвища, мов живі свідки, розповідають про те, як наші предки ставилися до гордості й самозакоханості.

Також читайте: Перевірте своє прізвище: можливо, ваш рід захищений предками

Ось деякі з них:

• Божко: Це прізвище походить від слова “бог”, і воно давалося людям, які вважали себе надмірно значущими та порівнювали себе з божествами.
• Гергуль, Гергун, Гергуленко, Гергель, Гергелюк: Ці прізвища походять від слова “гергель”, що означає “гусак”. Гусак відомий своєю пихатістю, тому це прізвище давалося людям, які поводили себе подібним чином.
• Дундук: Це прізвисько й досі побутує в народі, а взагалі так раніше називали індика. Таке прізвище діставалося пихатій і самовпевненій людині.
• Індик, Індиченко: Так в народі називали пихатих та самозакоханих людей, які ходили надутими, наче індики.
• Кокош, Кокоша, Кокошко: Ці прізвища походять від слова “кокош” – півень, вони належали самовпевненим і самозакоханим людям.
• Коровай: Таке прізвисько давали людям, що були дуже горді й самовпевнені.
• Нетреба, Нетребко, Нетребовський: Такі родові імена належали незалежним і гордим особистостям, які часто говорили, що їм нічого “не треба”.