Українські слова, які раніше мали зовсім інше значення

Мова змінюється з часом й слова набувають інших значень Українська мова – одна з найбагатших мов світу. Вона має давню історію та багате словникове наповнення. Багато слів у нашій мові походить від часів Київської Русі і на сьогодні вони втратили своє первинне значення. Є група слів – архаїзми, це лексеми, які з часом втратили своє первинне значення або актуальність. Втім, деякі з них добре нам відомі й досі, але вже мають нові сенси. Розповідаємо, які десять слів кілька століть тому мали зовсім інше значення. Також читайте: Українець купив прапор з підписом Залужного за 160 тисяч гривень, а потім вимагав повернення грошей Бидло Наразі це слово ми звикли сприймати як лайку. А раніше так називали велику рогату худобу, зокрема – биків. І чим більше у господарів було бидла, тим вони були заможніші. Бовдур Сьогодні це також грубе слово, а за часів Київської Русі так називали ідолів, які були витесані з дерева. У деяких регіонах це слово побутує у прямому значенні, коли говорять про димарі. Гість Ми звикли, що гості – це ті, хто до нас приходить чи приїжджає. А раніше так називали чужинців і приїжджих купців. Ганьба До середини дев’ятнадцятого століття це слово означало будь-яке розважальне видовище, те, що виставлено на огляд, а не сором, як у наші часи. Здоровий Ця лексема нам відома у декількох значеннях – великий і нехворий. А за часів Київської Русі так називали успішних воїнів, які приходили з битви переможцями, хоча й поранені, але живі. Тому раніше це слово асоціювалося з успіхом, таланом та щастям. Жир За часів Київської Русі це слово мало значення побажання достатку, розкоші та надлишків. Навіть були імена з таким коренем – Жирослав, Доброжир, що означало матеріальний достаток. В українській мові побутує фразеологізм "з жиру біситься", тобто, всього має доволі і чимось не задоволений. Кричати Наразі це слово означає те, що хтось голосно розмовляє, переходить на крик. А кілька століть тому воно мало значення – орати землю. Пиво Ця лексема мала раніше збірне поняття і означала будь-який напій. Потім так стали називати всі алкогольні напої, а ще пізніше напій з хмелю, сучасне пиво. Празник Слово мало значення "порожній", тобто вільний від роботи день або сучасною мовою – вихідний. З ним пов’язані слова "попразник" - перший день після вихідного, "празний" - ледачий, "празникувати" - бити байдики, нічого не робити. Цілуватися Раніше в українців була традиція – цілуватися при зустрічі, зичити щастя та здоров’я. Це слово означає "цілитель", "цілющий", тому вважалося, що коли люди обмінювалися цілунками, то вони зцілювали одне одного. Ці слова є яскравим прикладом того, як мова розвивається і змінюється з часом. Вони відображають зміни в житті людей, їхніх цінностей та уявлень про світ.